Прибуток спонукує бізнес працювати на суспільний добробут
У принципі завжди існує незліченна безліч можливих інвестиційних проектів. Одні збільшують цінність ресурсів, а з ними й добробут суспільства, інші - навпроти, знижують її й ведуть країну до економічного занепаду. Очевидно, що необхідно заохочувати перші й боротися з останніми.
Саме так у ринковій системі діють механізм прибутків і збитків. Фірми купують ресурси й витрачають їх на виробництво товарів і послуг, які потім продають споживачам. Якщо виторг від продажу перевищує витрати, фірма дістає прибуток. Прибуток є винагорода, одержувана власником фірми в тому випадку, якщо він провадить товар, що оцінюється споживачами вище вартості ресурсів, необхідних для
його виробництва. При цьому оцінка товару споживачами виміряється їхньою готовністю платити за нього гроші, а вартість ресурсів - величиною, необхідної для "відкупу" їх в альтернативних можливостей використання.
На противагу цьому збитки є покаранням для тих фірм, які своєю діяльністю знижують цінність ресурсів. Вартість ресурсів, використаних цими горі-підприємцями, перевищує прийнятну для споживачів ціну на вироблений ними товар. Збитки й банкрутство - це ринковий спосіб покласти кінець подібному до марнотратства.
Нехай, наприклад, виробник сорочок витрачає щомісяця 20 тис. дол. на оренду приміщення й необхідного встаткування, на залучення праці, покупку тканини, ґудзиків і інших матеріалів, необхідних для виробництва й продажу 1.000 сорочок. Якщо виробник продає 1 тисячу сорочок за ціною 22 дол. за штуку, його діяльність приносить прибуток. Споживачі цінують ці сорочки більше, ніж ресурси, необхідні для їхнього виробництва. Прибуток виробника в розмірі 2 дол. за кожну сорочку - це винагорода, одержувана їм за збільшення цінності ресурсів.
Якщо ж сорочки неможливо продати за ціною дорожче 17 дол., виробник несе на кожній з них збитки в розмірі 3 дол. Вони виникають через те, що дії виробника знижують цінність ресурсів - сорочки мають для споживачів меншу цінність, чим ресурси, витрачені на їхнє виробництво.
Ми живемо у світі мінливих смаків і технологій, недосконалого знання й невизначеності. Люди, що приймають рішення в бізнесі, не можуть бути впевнені ні в майбутніх ринкових цінах, ні у витратах виробництва. Їхні рішення змушені ґрунтуватися на припущеннях. Проте, мабуть, що ринкова економіка будується на принципі заохочень і штрафів. Фірми, що вірно вгадують і ефективно виробляючі ті продукти й послуги, за які люди готові платити ціну, що перевершує витрати їхнього виробництва, дістають прибуток, фірми ж, що працюють неефективно й помилково напрямні ресурси в ті сфери, де попит виявляється низьким, зазнають кари у вигляді збитків.
Країна виявляється у виграші, якщо її ресурси використовуються у виробництві тих товарів і послуг, ціна яких відносна висока в порівнянні з витратами виробництва. Прибутку з однієї сторони й збитки з іншої направляють інвестиції підприємців у проекти, що сприяють економічному росту, і оберігають від розтрати дефіцитних ресурсів. Це - життєво важлива функція ринку. Країни, яким не вдається ефективно неї використовувати, майже гарантированно виявляються в економічному застої.