Енциклопедія економіки

Є два види діяльності, які будуть глибше всього торкнутися! новою системою, і в які буде потрібно майже повна зміна звичної практики й порядку. Це, по-перше, державне фінансування й, по-друге, вся область приватних фінансових послуг, що включає банківську справу, страхування, будівельні суспільства, ощадні й іпотечні банки. Для правительства, крім змін у фінансовій політиці, відзначених у розділі ХXI, головним завданням стане захист проти швидкого витиснення й наступного прискореного знецінення валюти, що випускається існуючим центральним банком. Цього, очевидно, можна досягти, тільки відразу ж давши йому повну волю й незалежність, тобто, поставивши його в рівні умови з усіма іншими емісійними банками, (іноземними або створюваними знову в самій країні) і одночасно повернувшись до політики збалансованих бюджетів, обмеженою тільки можливістю одержання позик на відкритому позичковому ринку, яким не можна маніпулювати. Терміновість цих кроків випливає з того, що раз почалося витиснення єдиної дотоле валюти новими, воно буде так швидко наростати через її знецінення, що підсилюється, що його практично неможливо буде зупинити якими-небудь звичайними методами грошового стиску. Ні правительство, ні колишні центральні банки не будуть мати резерви інших валют або золота, достатніми для викупу всіх старих грошей, від яких публіка захоче позбутися, як тільки зможе перейти від швидко, що знецінюється валюти, до тієї, котра, як є вагомі підстави думати, буде залишатися стабільної. Довіра до старої валюти можна відновити, тільки якщо банк, її випускаючий, продемонструє здатність регулювати її точно в такий же спосіб, що як конкурують із ним нові емісійні банки.