Японський тип розвитку
Обеспечивший перетворення країни в економічну наддержаву, він виявляє високу здатність взаємодії й концентрації зусиль для досягнення загальнонаціональних цілей державних і ринкових структур всіх учасників виробничого процесу, більшу пристосовність до змін у світовій економіці. Протягом тривалого часу Японія демонструє рекордні темпи економічного росту, відносно високі темпи збільшення зайнятості, низький рівень безробіття. Лідерство в багатьох областях НТП забезпечує високу конкурентоспроможність японської продукції, швидкі темпи росту продуктивності праці. Значно зріс і рівень реальної заробітної плати.
Важливими факторами економічних успіхів Японії є високий рівень загальноосвітньої й кваліфікаційної підготовки робочої сили, специфічна система трудових відносин, заснована на «трьох китах»: довічний найм, оплата «по старшинству», фірмові профспілки. Японському типу розвитку властивий колективізм, інтеграція робітників у систему виробництва, висока внутріфірмова мобільність робочої сили.
Традиційна японська система трудових відносин, що залучає до себе інтерес і в розвинених країнах Заходу, повністю себе виправдувала в умовах швидкого економічного росту. Однак його вповільнення в останні роки й старіння населення роблять обтяжними витрати, пов'язані з довічним найманням і оплатою «по старшинству». До того ж в умовах зрослого динамізму науково-технічного розвитку виявляється недостатня гнучкість традиційної системи. Все це веде до її модифікації або згортання, переходу до системи наймання по західних зразках і платі за результатами (або їхньому сполученню із традиційними системами). Виявилася також нова тенденція до утворення галузевих і підгалузевих профспілок.
Слабкий розвиток соціальних послуг держави (по частці соціальних видатків у ВВП Японія перебуває на одному з останніх місць серед розвинених країн) почасти компенсується системою соціальних послуг, надаваних корпораціями.