Загальне поняття галузевої структури
Структура економіки - багатопланове поняття, розглядати її можна з різних точок зору, що показують співвідношення різних елементів господарської системи. Звичайно виділяють соціальну, галузеву, відтворювальну, регіональну (територіальну) і зовнішньоторговельну структури.
Галузева структура економіки в широкому розумінні являє собою сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, що характеризуються особливими умовами виробництва в системі суспільного поділу праці й граючу специфічну роль у процесі розширеного відтворення.
Галузеві зрушення на макрорівні, якщо розглядати їх у тривалих історичних рамках, проявлялися спочатку у швидкому росту «первинних галузей» (сільське господарство й добувна промисловість), потім «вторинних» (промисловість і будівництво), а в останній період - «третинних галузей» (сфера послуг).
У світовій практиці основою для формування структурних елементів економіки є Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності й Міжнародна стандартна класифікація занять, що є складовими частинами СНС. У СНС передбачене використання двох типів класифікацій по галузях і по секторах. Угруповання по галузях забезпечує характеристику галузевої структури економіки, дозволяє встановити внесок кожної галузі в створення ВВП, простежити міжгалузеві зв'язки й пропорції. Угруповання по секторах економіки, сформоване залежно від функцій, виконуваних господарськими одиницями в економічному процесі, дозволяє аналізувати процеси в області розподілу й перерозподілу доходів, фінансування інвестицій. Так, рахунку сектора «домашні господарства» містять дані, необхідні для аналізу найважливіших аспектів соціальних процесів і рівня життя (розподіл доходів, споживання, заощадження й ін.), а також ролі сектора «домашні господарства» у створенні й використанні валового внутрішнього продукту. Особливе місце в системі національних рахунків займають міжгалузеві баланси, що обумовлено широкими можливостями, які вони представляють для аналізу динаміки й структури економіки, основних вартісних і натурально-речовинних пропорцій, проведення міжнародних зіставлень, виконання прогнозних економічних розрахунків. Залежно від цілей економічного аналізу міжгалузеві баланси можуть містити в собі від декількох десятків до декількох тисяч галузей.
Однак базовими галузями для розробки міжгалузевих балансів є промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, транспорт і зв'язок, інші галузі (у їхній склад головним чином включаються галузі сфери послуг). Кожна галузь економіки у свою чергу розчленовується на так звані укрупнені галузі, галузі й види виробництва. У кожну з укрупнених галузей входять однорідні, але спеціалізовані на виробництві певних видів продукції галузі.
При віднесенні підприємства, видів виробництва й послуг до тієї або іншої галузі економіки враховуються призначення продукту або послуг, вид основної сировини й матеріалу, характер технологічного процесу. У ряді випадків виникають утруднення при віднесенні конкретної ділянки господарства до тієї або іншої галузі. Це пов'язане з тим, що в результаті спеціалізації однорідні по призначенню продукти часто виготовляються за допомогою різної технології, з різноманітної вихідної сировини й т.п. Крім того, відбувається процес проникнення прийомів і методів з одних галузей в інші. З того самого сировини провадяться продукти найрізноманітнішого призначення.
Для кожного виробництва характерна певна номенклатура вироблюваної продукції. Диференційована класифікація, в основі якої лежить вид продукції й вид виробництва з наступним об'єднанням їх у галузі, укрупнені галузі й галузі економіки, полегшує спадкоємність класифікації в умовах міжнародного поділу, що розвивається, праці.