Електроенергія
Загальна методика обчислення витрат комунальних підприємств на електроенергію для виробничих потреб полягає в наступному. На підставі спеціальних розрахунків стосовно кожного підприємства визначається прогресивна норма витрачання електроенергії. Встановлену прогресивну норму питомих витрат електроенергії на одиницю продукції (послуг) або роботи множать на запланований обсяг продукції (послуг) або робіт і визначають потреби в електроенергії на технологічні цілі для підприємства.
Одержану величину (кВт) множать на діючий тариф за 1кВт-годину електроенергії. Якщо оплата електроенергії здійснюється за двоставочним тарифом, то до одержаної суми плати за спожиту електроенергію треба додати суму плати за встановлену потужність двигунів.
Для водопровідних підприємств витрати електроенергії (силової), кВт-годин на перекачування води насосами I і II підйому (Е) визначаються за формулою
E = g х H х 0,736 х t ,
75 х Ч1 х Ч2
де g- витрати води насосами, л/добу;
H - середній манометричний тиск (величина тиску), м;
0,736 - кількість кВт, що відповідає одній кінській силі;
t - час роботи, год.;
Ч1, Ч2 - ККД відповідно насоса і двигуна.
Паливо
Для визначення витрат на паливо в першу чергу треба встановити прогресивну питому норму витрат умовного палива на одиницю продукції (послуг). Потім норму питомого витрачання палива множать на обсяг продукції (послуг), передбачений виробничою програмою. і визначають витрати умовного палива на технологічні цілі.
Умовним називають паливо, теплотворна здатність якого умовно приймається рівною 7000 ккал/кг. Щоб визначити витрати на паливо, треба умовне паливо перевести в натуральне. Для цього кількість умовного палива ділять на встановлений для даного натурального палива перевідний коефіцієнт. Знаючи потреби в окремих видах палива та відповідні ціни, визначають його загальну вартість.
Вартість палива франко-склад підприємства включає всі витрати на заготівлю й доставку палива на склад підприємства, а саме: прейскурантну ціну, витрати на перевезення палива до станції призначення, розвантаження та ряд інших витрат. Так, норму умовного палива на підігрівання води в лазні (кг на одну помивку) (Н) можна встановити за формулою
Н = B (Tc-Tx) ,
KKД х 7000
де B - середні витрати води на одну помивку, л;
Tc, Tx - температура відповідно суміші води, що споживається відвідувачами для миття, і холодної води оС;
KKД- коефіцієнт корисної дії котельної установки.
Окремо обчислюють витрати палива на опалення приміщення лазні, вентиляцію, розпалювання котлів та ін.