Індексний метод
Індексний метод широко використовується у практиці аналітичної роботи для вивчення ступеня виконання різних планових завдань, визначення динаміки аналізованих показників, розрахунку впливу окремих факторів на зміну результатів виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства.
За своєю суттю індекс - це відносна величина (динаміки, виконання плану), що характеризує зміну рівня будь-якого економічного явища в часі, просторі або порівняно з планом, нормою, стандартом. Різновидом індексів є процент виконання плану, темпи і коефіцієнти зростання (ланцюгові, базисні, середні).
Розрізняють індивідуальні й загальні індекси. Індивідуальні індекси характеризують зміну одного якого-небудь обсягу виробництва конкретної продукції, ціни одиниці товару певного виду та ін. Загальні індекси характеризують зміну рівня показника, до складу якого входять різні елементи (однорідні або неоднорідні). Наприклад, у першому випадку маємо дані про обсяг перевезених пасажирів кількома трамвайними депо (тобто однорідних в певному розумінні), про ціни на гвоздики у кількох продавців (магазини, кіоски підприємства зеленого господарства). У другому випадку - про обсяг виробництва різнорідної продукції (послуг) одним або кількома комунальними підприємствами, тарифи на різні комунальні послуги по місту.
У разі застосування в аналізі індексного методу рекомендується дотримуватись відповідних умовних позначень, які прийняті у практиці аналітичної роботи. Показники базисного періоду мають у формулах підрядковий знак "0", а поточного - "1". Якщо зміна явища вивчається не за два, а більше періодів, то кожний з них позначається відповідно "0", "1", "2", "3" та ін. Показник, зміну якого вивчають, називають індексованим.
Якщо за базу порівняння приймається рівень попереднього періоду, то індекси називають ланцюговими, якщо один і той же початковий - базисними.
При використанні індексного методу для розв'язання аналітичних задач слід мати на увазі закономірності (правила), виражені у вигляді певних взаємозв'язків між показниками:
1. Добуток ланцюгових індексів дорівнює кінцевому базисному індексу.
2. Частка від ділення наступного базисного індексу на попередній дорівнює відповідному ланцюговому індексу.
3. Індекси аналізованих показників мають між собою такий же взаємозв'язок, як і абсолютні рівні цих показників.
4. Частка від ділення одиниці на індивідуальний індекс першого показника дорівнює індивідуальному індексу, що характеризує зміну оберненого йому показника.
Нижче наведені приклади використання цих правил у практиці аналітичної роботи.
Приклад 1. Доходи житлово-експлуатаційної організації за останні чотири роки зростали такими темпами (% до попереднього року ): перший рік - 97,0; другий - 100,8; третій - 104,3 і четвертий - 106,5.
За наведеними вище даними необхідно дати оцінку динаміки зміни доходів за весь період. Для розв'язання цієї аналітичної задачі потрібно використати правило взаємозв'язку ланцюгових і базисних індексів (перемножити ланцюгові індекси):
0,97 • 1,008 • 1,043 • 1,065 = 1,086 , або 108,6 %.
Таким чином, доходи житлово-експлуатаційної організації за весь наведений період збільшилися на 8,6%.
Приклад 2. Динаміка показника "кількість койко-діб наданих" у готельному господарстві за останні роки характеризується такими даними (% до першого року): другий рік - 102; третій - 105.
За наведеними даними необхідно дати характеристику зміни аналізованого показника у третьому році по відношенню до другого.
Ця задача розв'язується на основі другого правила (треба наступний базисний індекс поділити на попередній):
1,05: 1,02 = 1,029, або 102,9 %.
Це означає, що аналізований показник "кількість койко-діб наданих" у третьому році по відношенню до другого зріс на 2,9 %.