Організація робіт з експлуатації тротуарів
Головним елементом утримання покриттів тротуарів є їх регулярне прибирання і боротьба із слизькістю під час ожеледі. Очистку тротуарів від снігу виконують за допомогою тротуароприбиральних машин. Для запобігання пошкодженню тротуарів використання інструментів ударної дії не допускається.
Найбільш поширені при прибиранні тротуарів машини Т-3, ТУМ-975 та Т-30, причому машини ТУМ-975 та Т-30 мають спеціальне обладнання для роботи взимку й влітку.
Для забезпечення постійного утримання тротуарів і пішохідних доріжок у доброму технічному й санітарному стані, а також поліпшення процесів прибирання очистка покриттів повинна бути регулярною. Для того щоб забезпечити безпеку пішохідного руху, очистка тротуарів має виконуватися одразу після снігопаду (в разі тривалого снігопаду - під час нього). При наявності на вулицях місцевого призначення уздовж тротуарів широких газонів зібраний сніг можна розміщувати на бульварах, у скверах та внутріквартальних територіях і на газонах. На магістральних вулицях таке розміщення не бажане.
На широких тротуарах і пішохідних доріжках, які мають міцний фундамент, поряд з тротуароприбиральними можуть використовуватись також машини, призначені для прибирання проїзних частин вулиць.
При збиранні сніг скидають з тротуарів на проїзну частину для подальшого прибирання його снігозбиральними машинами. Сніг вивозять на самоскидних автомашинах. Вивезення снігу з вулиць і внутріквартальних територій виконують на снігозвалювальні пункти, розташовані звичайно на набережних, у ярах, приміських територіях і т.д.
Для видалення снігу там, де механізація його збирання ускладнена, а також у місцях з дешевим паливом можна використовувати метод сніготанення . Такі машини можуть бути стаціонарними або пересувними; працювати на твердому паливі, газі або електроенергії.
Інвентаризація і паспортизація міського шляхового господарства
У процесі експлуатації об'єктів міського господарства, а також виробничої діяльності шляхо-експлуатаційних організацій відбуваються кількісні та якісні зміни у складі шляхового господарства міста, що потребує постійного обліку цих змін. Метою цього обліку і є проведення інвентаризації та паспортизації міського шляхового господарства.
Інвентаризація - це технічний облік споруд. Матеріали інвентаризації використовують для:
а) визначення кількісного складу, технічного стану і вартості шляхових споруд і водостоків;
б) включення вартості шляхових покрить до балансу шляхово-експлуатаційних організацій;
в) розробки планів будівництва, відновлення та реконструкції;
г) забезпечення інформацією організацій для їх оперативної діяльності;
д) визначення асигнувань на утримання і ремонт споруд.
Інвентаризація полягає у первісному обліку споруд, який передбачає встановлення на визначений термін (дату) кількісний склад, технічний стан, вартість та приналежність шляхових споруд міста, періодичну реєстрацію змін, що сталися після первісного обліку. Існує первісна інвентаризація і подальші, які реєструють поточні зміни.
За результатами первісної інвентаризації складають такі документи:
1) план вулиць, майданів і водостоків (для водостоків складають також вертикальні розрізи);
2) інвентаризаційні картки для кожного об'єкта;
3) зведенні картки за типами споруд.
У подальшому дані первісного обліку доповнюються даними про зміни в наслідок ремонтів, реконструкції, тощо. Виявлені зміни вносять до інвентарних креслень і карток.
Правильна організація дорожно-експлуатаційного господарства передбачає наявність технічного паспорту на кожний міський проїзд.
Технічний паспорт споруд являє собою документ, в якому відображається історія та стан дорожньої споруди від часу її будівництва: найменування проїзду, його довжина та ширина; інтенсивність та характер руху по проїзду; рік будівництва, вартість та тип дорожнього покриття; дати, вартість, характер та місце капітальних і поточних ремонтів проїздної частини і тротуарів; розриття і залагодження розриттів дорожнього покриття і т. ін.
Невід’ємною частиною є графічний матеріал: план вулиці, поперечні профілі в характерних місцях, план підвалин, конструктивні креслення споруд, схеми водостоків та ін.
Організаційна структура шляхової служби в містах
Головним завданням міських шляхових організацій є будівництво нових і реконструкція існуючих вулиць та доріг, а також виконання заходів щодо забезпечення нормальних умов експлуатації міського транспорту і безпеки руху транспортних засобів і пішоходів. Шляхове господарство міст України не має чіткої організаційної структури управління. Це обумовлено як різкими коливаннями обсягів дорожніх робіт у містах, так і галузевими особливостями організації робіт з будівництва і експлуатації міських вулиць та доріг. Будівництво споруд на міських вулицях і дорогах має ряд специфічних особливостей, до яких відносяться:
- проведення будівельних і монтажних робіт на відкритому повітрі;
- нерівномірність розподілу обсягів робіт за довжиною вулиць;
- тіснота фронту робіт в умовах наявної міської забудови, рух транспорту і пішоходів;
- наявність підземних і наземних споруд.
Ці особливості ускладнюють здійснення робіт.
При виконанні робіт з будівництва споруд, вулиць і доріг у більшості випадків відсутня можливість закладки резервів матеріалів в безпосередній близькості від місця будівництва.
Розташування будівельних об'єктів у межах населених пунктів висуває ряд специфічних вимог і визначає необхідність виконання додаткових робіт, які обумовлені тіснотою будівельного майданчика, порушенням у процесі будівництва умов життя населення сусідніх кварталів.
Будівництво міських вулиць та доріг, а також трамвайної колії залежить від атмосферно-погодних і кліматичних умов, тому головним будівельним періодом є літо, частково весна та осінь. Тривалість цього періоду для України становить 6-7 місяців. Подовження будівельного сезону залежить від ступеня індустріалізації будівництва, застосування сучасних збірних і залізобетонних конструкцій.
У зимовий період головним чином здійснюють роботи з будівництва підземних комунікацій. Подовження будівельного сезону і максимальне завантаження робітників і механізмів у зимовий період різко позначуються на зниженні вартості будівництва, підвищення коефіцієнта використання парку будівельних машин, чисельності робочої сили на будівництві, значному скороченні строків проведення робіт.
Істотно відрізняються умови експлуатації міських вулиць і доріг від умов експлуатації позаміських доріг.
Інтенсивність руху транспорту на більшості доріг, особливо у великих і середніх містах значно перевищує інтенсивність руху на автомобільних дорогах.
Особливістю руху міського транспорту є також часте гальмування на зупинках, перед світлофорами на перехрестях, що викликає інтенсивне руйнування дорожніх покриттів у цих місцях і потребує додаткових заходів по забезпеченню довговічності дорожнього покриття.
Час стоянок автомашин часто довготривалий, в наслідок чого на дорожнє покриття попадає значна кількість бензину, дизельного палива, мастил. Ці матеріали довгий час залишаються на покритті і зумовлюють інтенсивне їх руйнування.
Аварії і пошкодження підземних споруд обумовлюють необхідність розриття дорожніх покрить. Велика кількість таких розриттів істотно впливає на строки служби дорожнього покриття.
В останні роки підземні комунікації розташовують поза проїзною частиною, що сприяє збереженню її від пошкоджень.
Поєднання полотна колії трамваю з проїзною частиною і вплив трамвайного руху на прилегле до колії дорожнє покриття викликають його руйнування.
На міських вулицях і дорогах (на відміну від автомобільних доріг) проїзна частина, як правило, обмежується виступаючими бортами з обладнанням закритої зливової каналізації. Дія кліматичних факторів на дорожню одежу при цьому інша, ніж при відкритій системі водовідведення. Для забезпечення нормальної роботи дорожньої одежі ґрунтові умови часто потребують обладнання подовжнього та поперечних дорожніх дренажів мілкого закладання. Наявність розвинутої мережі зливової каналізації з водоприйомними й оглядовими колодязями викликає необхідність спеціального нагляду за цими спорудами.
У містах велике санітарно-гігієнічне та архітектурно-естетичне значення мають зелені насадження, що використовуються і як транспортно-регулювальні засоби. Забезпечення їх захисту, нормального росту складають самостійну галузь міського господарства.
Особливість експлуатації міських вулиць і доріг визначається складними умовами і характером їх прибирання. Для запобігання забрудненню міських вулиць виникає необхідність щоденного, а часто і багаторазового їх прибирання.
Вимоги безпеки руху пішоходів і транспорту в містах викликають необхідність добре організованого освітлення вулиць у вечірній і нічний час.
Виконання робіт з будівництва і ремонту підземних інженерних мереж тісно пов'язано з дорожньо-будівельними або дорожньо-ремонтними роботами на зазначеній вулиці і дорозі. Така ж чітка ув'язка повинна бути з роботами з будівництва, експлуатації рельсових колій, наземних споруд, посадки зелених насаджень і т.д.
Будівництво міських доріг виконують здебільшого комунальні спеціалізовані будівельні організації, а також будівельні організації різних міністерств і відомств.
У більшості міст України міські дорожно-будівельні організації підпорядковані міським комунальним органам, яким також підпорядкована і експлуатаційна дорожньо-мостова служба. Для матеріально-технічного забезпечення будівництва та експлуатації міських доріг в системі комунального господарства міста (або як структурний підрозділ дорожньої організації) створюються такі виробничі підприємства: кар’єри для видобутку піску і гравію, асфальтобетонні й цементобетонні заводи, бази механізації та транспорту і т. д.
Конкретні форми організаційної структури дорожньо-експлуатаційних органів у різних містах дуже різноманітні і залежать передусім від величини міста, числа споруд, питомої ваги удосконаленого покриття, протяжності закритої водостічної мережі і т.д.
Організаційна структура експлуатаційної служби міста повинна відповідати вимогам, що випливають із завдань і функцій дорожньо-експлуатаційних організацій.
Основними завданнями дорожньо-експлуатаційних організацій є:
- забезпечення безпеки руху;
- збільшення працездатності і строків служби вулиць і доріг з мінімальними затратами;
- високоякісне санітарне утримання вулиць і доріг.
Основні функції дорожньо-експлуатаційних організацій, направлені на виконання вищевказаних завдань, розділяються на оперативні й перспективні.
До оперативних функцій відносяться:
- організація контролю за станом дорожнього господарства;
- виконання всіх видів робіт по утриманню об’єктів дорожнього господарства;
- виконання всіх видів ремонту і спеціальних робіт;
- організація підсобних підприємств;
- облік об’єктів дорожнього господарства (паспортизація і інвентаризація);
- контроль за виконанням нового будівництва і його фінансуванням;
- прийом в експлуатацію побудованих об'єктів;
- облік руху і участь в його організації;
- забезпечення проектно-кошторисної документації на всі види дорожніх робіт і погодження проектів інших організацій, пов'язаних з дорожнім будівництвом і експлуатацією.
До перспективних функцій належить:
- збір, систематизація і зберігання матеріалів якісного обліку об’єктів дорожнього господарства;
- участь у зборі, систематизації і дослідженні матеріалів з перспективного розвитку всіх галузей міського господарства для визначення перспективних вимог до дорожнього господарства;
- розробка перспективних і річних планів, узгодження їх з іншими планами розвитку міського господарства;
- розробка титульних списків об'єктів реконструкції і капітального ремонту;
- забезпечення проектно-кошторисною документацією на всі види дорожніх робіт наступних років відповідно до проектування вуличних споруд (підземні і наземні) інших галузей міського господарства;
- складання перспективних планів розвитку виробничої бази міського дорожнього господарства;
- організація і проведення науково-дослідної роботи в погодженні з діяльністю інших дорожніх науково-дослідних організацій і організацій інших галузей міського господарства.
У великих містах, які мають дуже великі обсяги робіт з поточного ремонту та утримання міських доріг, експлуатацію шляхових споруд ведуть спеціалізовані дорожньо-експлуатаційні управління (трести); в містах середніх за розміром – спеціалізовані дорожньо-експлуатаційні дільниці; невеликих та малих містах ця функція покладається на відповідні житлово-комунальні господарства або комбінати комунальних підприємств (ККП).
Із всього розмаїття форм організації дорожньо-експлуатаційних робіт можна виділити дві основні їх системи :
а) з закріпленням робітників та лінійного персоналу за певними об’єктами;
б) без закріплення персоналу за об’єктами.
Сутність першої форми догляду за дорожніми спорудами полягає в наступному. Виробничі робітники, які доглядають дорожні споруди, розподіляються на групи. Кожна з таких груп закріплюється за експлуатаційною дільницею, яка, в свою чергу, ділиться на дистанції. Очолює групу майстер, який відповідає за стан дорожніх покриттів дільниці. Експлуатаційні групи ведуть догляд за дорожніми спорудами і можуть виконувати незначні ремонтні роботи. Для проведення значних обсягів ремонтних робіт організовують комплексні бригади, які можуть переводити з однієї дільниці на іншу.
Друга форма організації догляду за дорожніми спорудами передбачає організацію дорожньо-ремонтних дільниць в кожному районі міста. Робітники кожної такої дільниці, що входить до складу дорожньо-експлуатаційного управління міста, виконують усі роботи у своєму районі з поточного ремонту та відновлення дорожніх покриттів. Робочі експлуатаційної ділянки, яка теж входить до складу дорожньо-експлуатаційного управління міста, виконують усі роботи з утримання доріг, мостів, набережних, систем водовідведення, обладнання шляхів у межах всього міста.
Особливості планування і фінансування шляхового господарства
Шляхове господарство як основна складова зовнішнього благоустрою міст надає послуги місту в цілому. На сьогодні не ведеться облік персоніфікованого споживання послуг зовнішнього благоустрою. Ця галузь міського господарства є бездохідною, бо споживання послуг (кожним споживачем) безоплатне. Виходячи з цього джерелом фінансування ремонтів та утримання споруд міського шляхового господарства мають бути кошти місцевих бюджетів. Однак зважаючи на дефіцитність бюджетів, з одного боку, потреби великих обсягів дорожніх робіт і відповідно коштів для її фінансування, з другого, - чинне законодавство передбачає багатоканальну систему фінансування ремонтів та утримання споруд зовнішнього міського благоустрою. Тобто окрім бюджетних асигнувань, законом передбачено використання інших джерел, як-то коштів підприємств і організацій, що проводять розриття дорожніх покриттів для ремонтупідземних споруд, частки курортного збору, цільових позабюджетних коштів та ін. Але незважаючи на велику кількість джерел фінансування, коштів надходить явно недостатньо, про що свідчить низький технічний стан міських доріг.
Шляхові організації щорічно складають план виробничо-господарської діяльності. Він включає такі розділи: виробнича програма, матеріально-технічне забезпечення, праця і заробітна плата, кошторис витрат на виробництво, калькулювання собівартості поточного ремонту та утримання міських доріг і фінансовий план.
Виробничу програму розробляють за видами ремонтів, типами покриттів міських доріг у натуральних і грошових вимірниках. При цьому обсяг робіт з капітального ремонту та нового будівництва визначають за проектно-кошторисною документацією об’єктів, що передбачені для виробництва титульним списком.
Вихідними даними для розрахунків виробничої програми з поточного ремонту та утримання міських доріг є:
1) інвентарні дані про площу, що експлуатується, дорожніх покриттів за видами, їх якістю та інтенсивністю руху на них;
2) нормативи натуральних обсягів робіт з поточного ремонту та утримання доріг у квадратних метрах на 1000 м2 площі дорожнього покриття, що експлуатуються;
3) вартість одиниці робіт з поточного ремонту та утримання доріг.
Обсяг робіт на плановий рік у натуральних вимірниках (м2) визначають, помноживши площу покриттів (за видами), що експлуатуються, на норматив натуральних обсягів робіт з поточного ремонту та утримання міських доріг. У грошових вимірниках (обсяг фінансування) виробничу програму визначають, помноживши обсяг робіт у натуральних вимірниках на вартість одиниці роботи.
Річний обсяг виробничої програми розподіляють за кварталами. При цьому враховують кліматичні умови, виробничі потужності дорожньо-експлуатаційної організації та ін.
План матеріально-технічного забезпечення включає розрахунки потреби матеріалів, план перевезення матеріалів, розрахунок потреби механізмів. Зважаючи на те, що питома вага матеріальних витрат у складі витрат дорожньо-експлуатаційних організацій становить майже 50%, правильність виконаних розрахунків має велике значення.
Потреби в матеріалах розраховують, виходячи з фізичних обсягів робіт, планових норм витрат матеріалів та діючих цін.
План механізації дорожніх робіт та потреби в механізмах складають , використовуючи дані про обсяги робіт, види механізмів, потрібних для виконання цих робіт, а також продуктивність механізмів за машино-зміну на кожному виді робіт.
План з праці включає розрахунки чисельності працюючих за категоріями, фонду їхньої заробітної плати, продуктивності праці, середньої заробітної плати одного працюючого за місяць також за категоріями.
Продуктивність праці робітників вимірюють площею дорожніх покриттів, що обслуговується одним робітником.
Чисельність робітників, необхідна для виконання планових обсягів робіт, визначається по кожному виду дорожніх покриттів. Для цього плановий обсяг робіт у квадратних метрах множать на кількість людино-днів, потрібну для ремонту 1 м2 площі покриттів, і на коефіцієнт, що враховує витрати часу на переходи з одного об’єкта на інший , а також інші умови роботи. Отримані витрати часу у людино-днях ділять на кількість днів роботи одного робітника за рік.
Фонд заробітної плати розраховують згідно з прийнятою системою оплати праці.
Експлуатаційні витрати шляхового господарства включають: витрати на основні та допоміжні матеріали, витрати, пов’язані з експлуатацією машин та механізмів, заробітну плату, відрахування на соціальні потреби, амортизацію, інші витрати.
Структура дорожньо-експлуатаційних витрат в різних містах значно відрізняється і залежить від обсягів шляхового господарства, технічного стану і особливостей планування дорожньої мережі, технічного оснащення дорожньо-експлуатаційної служби, кліматичних і топографічних умов.
У ринкових умовах дорожньо-експлуатаційні організації прагнуть отримати прибуток як фінансовий результат своєї діяльності. Для цього вони впроваджують заходи щодо збільшення обсягів робіт та розширення кола замовників, зниження собівартості виконуваних робіт.
Діяльність дорожніх організацій вимагає нормативно-правової підтримки, розробки та прийняття державних і регіональних програм розвитку благоустрою.
Комплекс заходів з реформування і розвитку шляхового господарства міст повинен включати:
- розробку довгострокового плану озеленення та благоустрою міст України;
- визначення джерел фінансування ремонту і утримання об’єктів вулично-дорожньої мережі та зовнішнього освітлення;
- розроблення методики визначення нормативів фінансування витрат, пов’язаних з ремонтом та утриманням вулично-дорожньої мережі, і відповідних регіональних нормативів;
- удосконалення системи управління об’єктами вулично-дорожньої мережі на засадах моніторингу та економічного аналізу.