Шляхове господарство
Нормальне життя сучасного міста неможливе без розвинутої системи вулиць. Вулична мережа є найбільш стійким елементом міста, вона історично розвивається разом з ним. Розташування вулиць, що виникло одного разу, як правило, зберігається на віки. Міські вулиці й дороги - життєво необхідні частини сучасного міста. Вони мають велике значення для організації міського транспорту, поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя в місті і архітектурно-планіровочного зовнішнього вигляду міського комплексу.
Збільшення міських територій, розвиток транспортних засобів обумовлюють підвищення рухомості населення, збільшення відстані його пересування, а також зростання міських вантажних перевезень. Чітка й безперебійна робота міського транспорту може бути забезпечена лише за умови добре розвинутої мережі міських шляхів сполучення, раціонального розташування в плані міста основних транспортних магістралей і належного зв’язку цих магістралей між собою і вулицями другорядного значення. Крім того, необхідно, щоб окремі елементи вулиці (проїжджа частина, тротуари, пішохідні доріжки) забезпечували пропуск транспортних засобів і пішоходів.
Розмаїття функцій, які виконуються міськими вулицями і дорогами, визначає їх економічну особливість і як основних фондів народного господарства. Економічна природа міських вулиць і доріг характеризується тим, що при одній і тій же матеріальній формі вони одночасно виступають як виробничі фонди і як основні фонди споживчого призначення. Таке поєднання двох економічних категорій обумовлено широким колом послуг, які вони надають.
Якщо розглядати міські вулиці і дороги як архітектурний елемент міста і складову його зовнішнього благоустрою, а також як об'єкт особистою споживання населення (пішоходами, власниками особистого транспорту) міські вулиці й дороги виступають як фонди споживчого призначення: використання міських вулиць і доріг являє собою процес задоволення різноманітних матеріальних і культурно-побутових потреб міського населення.
У вигляді шляхів сполучення, по яких здійснюються необхідні вантажні і пасажирські перевезення, міські вулиці й дороги виступають як основні виробничі фонди. У цьому плані вони становлять складову частину транспортної системи міста, тобто її матеріальні умови, без яких неможливий виробничий процес сучасного транспорту.
Площа наявних впорядкованих міських вулиць і доріг ще не забезпечує потреб міст і потребує інтенсивного розвитку, щорічні капіталовкладення в їх будівництво недостатні.
Розвиток міського транспорту з метою забезпечення швидкого і зручного сполучення між окремими районами міста ставить до міських вулиць і доріг вимоги, що систематично підвищуються. Сучасні вулиці й дороги повинні:
а) відповідати потребам і розмірам руху;
б) враховувати перспективи його розвитку;
в) забезпечувати найкращі умови для руху транспорту;
г) відповідати вимогам безпеки руху транспорту і пішоходів;
д) при найменших витратах на будівництво і експлуатацію мати можливість більшого строку служби, тобто нормальної експлуатації з моменту будівництва до капітального ремонту.
Побудова мережі вулиць і доріг являється найважливішою, а подекуди і визначальною частиною загальної містобудівної проблеми. Вона невід'ємна від питань розміщення основних складових міста і організації міського руху.
Планування міста, яке не забезпечує доцільність розподілу транспортних потоків по місту, викликає великі витрати часу у населення на пересування. При плануванні міста намагаються по можливості скоротити ці втрати. Основними шляхами досягнення правильної організації руху є:
а) доцільне розміщення по території міста промислових і житлових районів, загальноміського центру, рівномірний розподіл культурно-побутових і торгових закладів;
б) правильна побудова вуличної мережі, що забезпечує надійний зв'язок між окремими районами міста. З технічним удосконаленням засобів транспорту збільшується рухомість населення. Тому при побудові вуличної мережі повинні ретельно вивчатись і враховуватись вимоги міського руху.
Великий вплив на безпеку руху транспорту і пішоходів справляє планування елементів вулиць (проїжджої частини і тротуарів), які повинні відповідати характеру і розмірам руху транспорту і пішоходів. Спостереження показують, що дорожньо-транспортні пригоди в основному виникають там, де вулиці мають недоліки планування. Найбільш поширеними серед них є:
- недостатня ширина проїжджої частини;
- погана видимість на крутих поворотах вулиць і перехресть;
- наявність крутих уклонів на перехрестях;
- недостатня ширина тротуарів.
Вулична мережа міста включає магістралі й вулиці місцевого значення. Основою вуличної мережі є магістралі, які з’єднують важливі частини міста з центром і заміськими дорогами.
Різне призначення вулиць і різні умови їх експлуатації обумовлюють конструктивне вирішення дорожнього покриття. Основними конструктивними елементами останнього є підвалини і покриття. Підвалина дорожнього покриття забезпечує його конструктивну стійкість і служить для передачі навантажень, які сприймають покриття від транспорту, що рухається.
Міцність підвалин залежить від щільності та тепловологісних умов ґрунту земляного полотна. Залежно від цих умов і величини транспортних навантажень, яке сприймає покриття, підвалини влаштовують з укріпленого ґрунту, піску, щебеню, гравію, штучного каменю і цементобетону. Найбільш міцними й надійними в експлуатації є підвалини з каменю і цементобетону.
Верхній конструктивний шар дорожнього покриття – в містах найчастіше влаштовують з асфальтобетону.
Найбільше відповідають сучасним вимогам , що ставляться до міських доріг, асфальто - і цементобетонні дорожні покриття. Вони міцні, мають гладеньку поверхню при достатньому коефіцієнті зчеплення, високі санітарно-гігієнічні якості. Перспективними є і збірні покриття з бетонних і залізобетонних плит.
Різні конструкції дорожнього покриття мають переваги й недоліки, які необхідно враховувати при виборі оптимального для даних умов. При цьому треба враховувати не тільки капіталовкладення у будівництво шляхів але й умови роботи транспорту на дорожньому покритті. Якщо під проїжджою частиною розміщені комунікації, необхідно враховувати можливість швидкого та якісного відновлення покриттів після розриття, що пов’язане з ремонтом водостоків, підземних мереж тепло-, водопостачання, водовідведення, кабелю та ін.
Необхідність спорудження довговічного дорожнього покриття при мінімальних витратах потребує ретельного порівняння техніко-економічних показників різних його варіантів.