І завдання економічного аналізу
Предметомвивчення економічного аналізу є результати господарської діяльності підприємств (організацій), їх структурних підрозділів, об'єднань, що формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, які відображаються у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації. Інакше кажучи, предметом економічного аналізу є пізнання причин формування і зміни результатів господарської діяльності.
Об'єктами економічного аналізу є показники, що виражають суть економічних процесів і явищ, які відбуваються на різноманітних рівнях господарювання (рівнях проведення аналізу).
Рівнями проведення економічного аналізу житлово-комунального господарства є:
- житлово-комунальне господарство країни в цілому;
- житлово-комунальне господарство області, регіону;
- житлово-комунальне господарство міста, району;
- житлово-експлуатаційні організації та комунальні підприємства;
- виробничо-експлуатаційні служби, цехи, дільниці, бригади, ланки.
Суб'єктами економічного аналізу є ті, хто його виконує (планово-економічні служби, виконавці окремих структурних підрозділів аналізованого підприємства, кредитно-фінансові органи, аудиторські фірми, інвестори, податкові адміністрації та ін.).
Зміст економічного аналізу складають ті показники (об'єкти), що підлягають аналітичному дослідженню. Він визначається метою, завданнями та рівнями проведення аналізу.
Метою економічного аналізу є одержання певних висновків про стан і закономірності розвитку досліджуваних економічних явищ (процесів), розробка пропозицій та рекомендацій, необхідних для прийняття і обґрунтування управлінських рішень (складання планів-прогнозів, бізнес-планів, програм, стратегій, господарських договорів, контрактів, наказів, розпоряджень, усних вказівок та ін.).
Економічний аналіз спрямований на вирішення основних проблем, що стоять перед підприємством у конкретний період його розвитку. Він охоплює різні питання, серед яких: аналіз виконання виробничої програми, використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), виконання плану за узагальненими фінансовими показниками (доход, собівартість, прибуток, рентабельність) тощо.
Основними завданнями економічного аналізу є: об'єктивна оцінка результатів виробничо-експлуатаційної діяльності аналізованих підприємств і організацій міського господарства; виявлення внутрішньовиробничих резервів (потенціально невикористаних можливостей), подальшого підвищення ефективності і якості роботи аналізованих підприємств; розробка комплексу організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на реалізацію виявлених резервів та обґрунтування управлінських рішень.
Для реалізації мети, змісту і завдань економічного аналізу необхідно дотримуватись певних вимог. Він повинен бути оперативним, конкретним, систематичним, комплексним і об'єктивним.
Оперативність аналізу передбачає чітке і швидке його здійснення і негайне втілення в господарську діяльність підприємств та організацій. Це дає змогу активно і своєчасно впливати на хід виробничого процесу з метою його поліпшення.
Конкретність аналізу вимагає його конкретної спрямованості і прив'язки до потреб аналізованого підприємства. Це означає, що аналіз повинен здійснюватися на конкретних даних господарської діяльності підприємства, у процесі аналізу треба виявити реальні резерви і розробити конкретні пропозиції (рекомендації) для виробництва.
Систематичність аналізу означає, що він повинен здійснюватись регулярно як по підприємству в цілому, так і по окремих його структурних підрозділах.
Комплексність аналізу вимагає розгляду всіх економічних явищ і процесів виробничо-господарської діяльності як складових частин єдиної системи, взаємозв'язаних і у комплексі.
Об'єктивність аналізу передбачає використання при його проведенні достовірних джерел інформації, наукової методології; висновки, пропозиції та рекомендації повинні бути достатньою мірою обґрунтовані.
Метод і основні прийоми економічного аналізу
Метод економічного аналізу і його характерні особливості
У широкому розумінні слова методом називають шлях пізнання процесів, явищ і предметів у природі й суспільстві. Якщо предмет відповідає на запитання "Що вивчається?", то метод - "Як вивчається?, Якими прийомами?". Загальним методом для всіх наук є діалектичний, який передбачає, що досліджувані явища між собою взаємозв'язані і знаходяться в постійному русі. Кожна наука має властивий для неї спосіб проникнення у зміст і суть предмета, що вивчається.
Метод економічного аналізу - це спосіб системного, комплексного вивчення результатів господарської діяльності підприємств, їх об'єднань і окремих структурних підрозділів за допомогою спеціальних прийомів, які дозволяють дати об'єктивну оцінку змінюваності виробничих процесів. виявити внутрішні резерви і намітити раціональні шляхи їх використання.
Звідси випливають такі характерні особливості (риси) методу економічного аналізу:
системний підхід до вивчення економічних явиш і процесів, що вимагає охоплення всіх аспектів діяльності підприємства як системи, що, в свою чергу, виступає складовою частиною системи вищого порядку;
комплексний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, що передбачає вивчення їх взаємозв'язку і взаємозалежності між собою, тобто розгляд всіх сторін господарської діяльності підприємств;
використання спеціальних прийомів (способів) для виявлення, розрахунку і узагальнення впливу окремих факторів на зміну досліджуваних техніко-економічних показників.
Здійснюючи аналіз, слід враховувати, що результати господарської діяльності залежать від багатьох різноманітних факторів. Фактори в аналізі - це активно діючі сили, які призводять до певних змін у стані аналізованого об'єкта і в інших показниках, що відбивають цей стан. Деякі з них діють на розвиток підприємства позитивно, а інші перешкоджають розвитку, затримують його. У зв'язку з цим одним із завдань економічного аналізу є виявлення впливу позитивних і негативних факторів на результати виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства.
З метою логічного впорядкування і систематизації всієї роботи щодо пошуку причин-факторів в економічному аналізі прийнято їх класифікувати за груповими ознаками:
за ступенем складності фактори поділяються на складні (комплексні), які об'єднують комплекс причин (субфакторів), і прості, що складаються з однієї причини;
за ступенем діяння фактори поділяються на основні (спричиняють вирішальний вплив на зміну результатів господарської діяльності підприємств) і другорядні (справляють незначний вплив на зміну аналізованих показників);
за часом дії фактори поділяються на постійні (безперервно діючі) і тимчасові, дія яких обмежена на певний час;
за можливістю розрахунку величини впливу факторів вони поділяються на фактори, вплив яких на зміну аналізованих показників можна обчислити, і фактори, вплив яких важко або неможливо розрахувати;
за характером впливу на результати виробництва фактори поділяються на інтенсивні (пов'язані з кращим використанням наявних ресурсів підприємства) і екстенсивні (характеризують наявні ресурси).
Крім цього фактори поділяються на внутрішні (залежать від даного підприємства) і зовнішні (на які підприємство впливати не може), суб’єктивні, які залежать від колективу працюючих, і об'єктивні, які не залежать від праці колективу (наприклад, кліматичні умови, стихійні явища та ін.).
Групування факторів за наведеними ознаками полегшує в деякій мірі пошук резервів і розробку заходів для їх використання.