Проблемадорогих (стабільних) грошей
Конкуренція, головне достоїнство якої полягає в тому, що вона робить продукцію конкурентів дорогою, піднімає чимало цікавих питань. У чому будуть конкурувати постачальники, що створили собі приблизно рівні репутації й зухвалу довіру здатністю підтримувати стабільність своїх валют? Прибутку від емісійного бізнесу (рівнозначного позикам з нульовим відсотком) будуть дуже більшими й малоймовірно, що дуже багато фірм зможе в ньому превстигнути. Із цієї причини послуги підприємствам, що опираються в бухгалтерському обліку на валюту даного банку, стануть, імовірно, головним знаряддям конкурентної боротьби і я не зачудуюся, якщо банки по суті візьмуть на себе бухгалтерський облік своїх клієнтів.
Хоча навіть дуже більші прибутки успішно, що затвердилися емітентів, не будуть занадто високою ціною за гарні гроші, вони неминуче створять серйозні політичні труднощі. Не вважаючи неминучого збурювання прибутками грошової монополії, реальною погрозою системі буде жадібність фінансових міністрів, які незабаром зажадають своєї частки в прибутках за дозвіл даній валюті циркулювати в країні, а це, звичайно, все зіпсує. Цілком може виявитися, що для демократичного правительства майже так само неможливо не втручатися в грошові справи, як і розумно, регулювати їх.
Реальна небезпека складається, таким чином, у тім, що хоча сьогодні люди покірно миряться з будь-якими зловживаннями урядової монополії, у новій системі, як тільки стане можливим заявити, що гроші випускаються "багатими фінансовими організаціями", скарги на зловживання їх, нібито, монопольним положенням стануть безугавними. Відняти в грошової влади її передбачувані привілеї - от що стане постійною вимогою демагогів. Я вірю, що банки виявляться досить мудрими, щоб не бажати зайняти положення, що навіть віддалено нагадує монополію, але обмеження розмірів власного бізнесу може стати для них однієї із самих педантичних проблем.