Зрослий попит на ліквідність
Щоб розсіяти сумнів щодо можливості підтримки стабільного рівня цін, що я й сам розділяв якийсь час, ми можемо коротко обговорити, що відбудеться, якщо один раз більшість членів співтовариства побажає тримати набагато більшу, ніж колись, частку своїх активів у високо ліквідній формі. Чи не приведе це до того, що цінність самих ліквідних активів, тобто грошей, підвищиться в порівнянні із цінністю товарів?
Відповідь полягає в тому, що подібні потреби людей можна задовольняти не тільки підвищуючи цінність
існуючих ліквідних активів, але й збільшуючи їхні обсяги. Про задоволення бажання кожного індивідуума тримати більшу частку своїх активів у високо ліквідній формі можна подбати, збільшивши загальний обсяг грошової маси. Це парадоксальним образом збільшить сумарну цінність всіх існуючих активів і одночасно частку тих з них, які високо ликвидны. Ніщо, звичайно, не може збільшити ліквідність закритого суспільства в цілому, якщо це поняття взагалі має якийсь зміст - крім випадку, коли ми настільки розширюємо його значення, що розглядаємо й перехід від виробництва вузько специфічних товарів до виробництва товарів універсального призначення, що підвищує швидкість пристосування до непередбачених подій.
Не слід побоюватися штучного росту потреби в грошах, обумовленого тим, що для забезпечення достатньої ліквідності знадобиться більше грошей. Необхідний обсяг будь-якої валюти завжди можна випустити або втримувати в обігу, не викликаючи росту або зниження сукупної (прямій або непрямої) ціни "кошика" товарів, який слід залишатися постійної. Це правило буде відповідати всім законним вимогам про задоволення мінливих "потреб торгівлі". І так буде доти, поки оголошений набір товарів може бути куплений або проданий по оголошеній сукупній ціні; осідання ж або вивільнення валюти із залишків готівки не порушує цієї умови.
Справедливим залишається, однак, що якщо одночасно звертаються гарна й погана валюти, індивідуум не в змозі повністю захиститися від шкідливих впливів поганої валюти, використовуючи у своїх угодах тільки гарну. Оскільки відносні ціни різних товарів у різних конкуруючих валютах повинні залишатися тими самими, користувач стабільної валюти не може уникнути наслідків перекручування цінової структури через інфляцію (або дефляції) тієї або іншої широко використовуваної конкуруючої валюти. Переваги стабільного плину економічної діяльності, які, як ми переконаємося, може принести використання стабільної валюти, будуть, тому досягатися тільки в тому випадку, якщо переважна більшість угод стане укладатися в стабільних валютах. Таке витиснення поганих грошей гарними наступить, я думаю, досить незабаром, але випадкові порушення всієї цінової структури й, слідом за нею, загальної економічної діяльності не можна повністю виключити доти, поки публіка не навчиться швидко відкидати спокуси дешевих грошей.