Енциклопедія економіки

Практика планування в умовах ринкової економіки показала високу ефективність організації планування у формі бізнес-планів. Бізнес-план є одним з видів формалізованого планування.

Бізнес-план
– це плановий документ, що описує всі основні аспекти майбутньої діяльності фірми у процесі реалізації бізнес - ідеї на певному етапі  часу.

Бізнес-план вирішує такі завдання:

·  забезпечує більш детальне пророблення проблеми, що знижує ризик підприємницької діяльності, тобто служить для самоперевірки  бізнесу-ідеї, що виникла;

·  конкретизує перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників майбутнього розвитку, тобто дає орієнтири для оцінки ходу реалізації бізнесу-ідеї і її ефективності;

·  допомагає одержати безцінний досвід планування, розвиває перспективний погляд на організацію і її робоче середовище;

·  готує документальне обґрунтування бізнесу, яке можна подати потенційним інвесторам для вирішення питання про виділення  кредиту чи інвестицій , використовувати при наймі вищого управлінського персоналу.

Бізнес-план розробляється, як правило, на кілька років. При цьому більш детально проробляються показники першого року діяльності.

На відміну від стратегічних і тактичних планів, бізнес-план передбачає проробку питань, пов'язаних не з усіма, а з однією метою фірми. Крім того, бізнес-плану орієнтований тільки на розвиток, тоді як спектр стратегічних альтернатив ширше. Ще однією його відмінністю є те, що обрій планування  переглядається в мірі реалізації планів, а бізнес-план має чіткі часові межі, після закінчення яких мета бізнес-плану повинна бути досягнута.

Структура бізнес-плану не має строго обов'язкового характеру.  Розділи бізнес-плану  також мають різний ступінь деталізації. Це пов'язано насамперед з специфікою описуваного бізнесу.

Розділи, з яких складається  бізнес-план  ,  умовно можна об'єднати в два блоки:

·  питання маркетингу (опис бізнесу, товар, ринок збуту, конкуренція);

·  питання виробничого і фінансового планування (місце розташування, виробництво, кадри, фінансовий план).

Приблизний склад і коло розв'язуваних питань по розділах бізнес-плану  мають такий вигляд:

1.  Титульний аркуш – має коротку назву, дату підготовки (може містити попередження про те, що змiст не підлягає розголошенню).

2.  Обов'язкові представницькі дані:

•   назва фірми (ім'я підприємця);

•   адреса, телефон, факс;

•   чи є дана фірма дочірньою компанією чи входить у фінансову групу;

•   статутний фонд i т.iн.

3.  Резюме. Особливістю цього розділу є те, що він складається за підсумками розробки бізнес-плану. Цей розділ повинен містити в концентрованому вигляді основний зміст бізнес-ідеї й очікувані результати  її реалізації:

•   коротко   викладену суть проекту;

•   стислий опис основних параметрів проекту (очікуваний попит, необхідні засоби і шляхи їхнього отримання, ефективність проекту).

Обсяг резюме не більше 3-4 сторінок.

Той, хто читає резюме повинен отримати загальне уявлення про бізнес-план. Резюме – ключова частина документа, його  “візитна картка“, яка  стисло дає уявлення  інвестору про бізнес-ідею та наслідки її реалізації. Тому від даного розділу багато в чому залежить, чи буде далі більш детально розглянутий бізнес-план.

4.  Опис бізнесу:

•   описується організація бізнесу;

•   вказуються основні переваги бізнес-ідеї;

•   при необхідності даються деякі технологічні подробиці;

•   вказується, чи є досвід роботи фірми на даному напрямку.

5. Товар (послуга). Ознайомлення з цим розділом повинне дати можливість одержати досить повну картину майбутнього товару. Для цього треба при викладенні змісту розділу:

•   дати конкретний опис товару (включаючи об'ємні й техніко-економічні характеристики);

•   описати корисний ефект для споживачів;

•   описати можливість удосконалення товару в майбутньому;

•   вказати тенденції попиту на аналогічні товари;

•   вказати, як вирiшуються питання дизайну, упакування і т.п.

6.Ринок збуту. Матеріал розділу повинен обґрунтовувати майбутній обсяг продаж, тобто мати інформацію про:

•   хто буде вашим покупцем;

•   яка частка фірми на майбутньому ринку збуту;

•   які тенденції розвитку даного ринку;

•   як планується відслідковувати можливі зміни потреб клієнтів.

Таким чином, визначається обсяг продаж, намічаються шляхи   зростання хоча б збереження їхнього обсягу.

7.Конкуренція. Цей розділ складається навіть, тоді, коли фірма є монополістом у даній сфері бізнесу на  ринку збуту. Треба враховувати можливість виникнення конкуренції й обміркувати шляхи нейтралізації її негативних наслідків на обсяг продаж. Найчастіше  даний розділ містить відповіді на запитання:

•   хто є основним конкурентом;

•   яке співвідношення вашої і конкурента часток ринку;

•   які характеристики товару, умови організації бізнесу і т.п. вселяють у вас впевненість в перемозі над конкурентами;

•   які ваші слабкі сторони;

•   чи є  резерви в конкурентній боротьбі.

У цілому вивчення цього розділу повинне обґрунтувати  впевненість у  більш високій конкурентоспроможності вашого товару (послуг), а отже, і стабільності бізнесу.

Іноді на основі розділів 5,6 і 7 формується ще один розділ – «План маркетингу».

8.Місце розташування. Вдале розташування фірми може   скорочувати витрати і приносити додатковий доход. Розкриваючи зміст цього розділу, звичайно повідомляють:

•   по яких адресах розташовані фірма і її підрозділи;

•   наскільки пристосовані приміщення до майбутньої діяльності;

•   чи існує потреба в додаткових приміщеннях, ділянках землі і як ці питання будуть зважуватися;

•   які переваги дає передбачуване місце розташування.

9.План виробництва. Цей розділ складається більш докладно, якщо є виробнича діяльність. У цьому випадку висвітлюються питання виробничих потужностей, технологій, новацій, матеріального забезпечення. У будь-якому випадку в розділі розглядаються питання формування витрат. Визначення витрат є кінцевою метою розробки розділу. Наприклад, у готельному бізнесі повинні знайти відображення такі витрати, як:

•   амортизація обладнання і будинків;

•   витрати на ремонт;

•   витрати на оплату комунальних послуг;

•   витрати на роботу допоміжних підрозділів (можуть виділятися окремо, а можуть входити у відповідні статті калькуляції);

•   витрати на оплату праці;

•   витрати на утримання апарата управління, території готелю і т.ін.

На підставі визначеного попиту, витрат і можливої ціни реалізації встановлюється оптимальний обсяг послуг і робиться висновок про доцільність реалізації бізнес-ідеї.

У цей же розділ включаються питання організації процесу виробництва.

Рівень пророки організаційно-виробничих питань повинен переконати інвестора в наявності належної кваліфікації в керівництва. Рекомендується план виробництва давати з перспективою на 2-3 роки.

10. Кадри і управління.  У цьому розділі наводять дані про майбутнє керівництво (досвід роботи в зазначеній сфері бізнесу, освіта, рекомендації).

Крім того, приводять чисельність працівників, їхній кваліфікаційний чи  склад інші вимоги до персоналу (знання мови, звичаїв і т.п.). Визначають порядок наймання (підбору)  кадрів або перепідготовки  персоналу. Вирішують питання організації оплати праці і системи мотивації трудового колективу. З цього розділу інвестор повинен мати впевненість , що даний бізнес під силу керівництву і воно знає, як вирішити кадрові проблеми і забезпечити зацікавленість працівників в ефективній роботі.

11.Фінансовий план. Це один з найважливіших розділів бізнес-плану. Він містить у собі:

•   баланс підприємства;

•   план прибутків і збитків;

•   прогноз руху грошових потоків.

При цьому обмовляється:

•   кількість необхідних інвестицій;

•   організація фінансування й умови, при  яких очікується одержання інвестицій;

•   очікуваний строк окупності витрат.

При необхідності  додатково можуть бути розглянуті питання  можливих ризиків, страхування і т. ін.

Як бачимо із  змісту розділів бізнес-плану, його розробка вимагає комплексних знань, починаючи з технології,  організації виробництва і закінчуючи питаннями фінансового менеджменту.

Таким чином, підсумовуючи вище сказане, можна стверджувати, що планування об’єктивно необхідне для забезпечення  ефективної роботи економічних систем різного рівня. Особливо зростає значення планування як фактора забезпечення успішної діяльності підприємства в довгостроковій перспективі, коли необхідно постійно враховувати зміну економічних реалій. Для успішного планування треба використовувати наукові засади планової діяльності. На підставі використання різноманітних методів планування визначається система планових показників і здійснюється вибір найбільш ефективних рішень у процесі оперативного й стратегічного управління діяльності підприємства.