Загальна методика розробки виробничої програми
В умовах переходу до ринкових відносин комунальні підприємства повинні глибоко й систематично вивчати потреби та попит на їх продукцію (послуги), а також можливість їх задоволення.
Виробничу програму підприємства треба розробляти балансовим методом, тобто розрахункові показники мають бути обґрунтовані як щодо попиту (потреби) на продукцію (послуги), так і можливостей задоволення цих потреб.
Для ефективної роботи підприємства треба обчислювати обсяг виробничої програми не тільки на найближчий період, а й на перспективу. При цьому в основу розрахунків виробничої програми на перспективу мають бути покладені норми споживання та обслуговування.
Споживачами продукції (послуг) комунальних підприємств є: населення, промислові та інші підприємства, організації, установи і т.п. Розрахунок потреб у комунальній продукції (послугах) підприємства проводять за категоріями споживачів. Так, потреби населення щодо продукції (послуг) відповідних комунальних підприємств визначають, виходячи з норм споживання (обслуговування) на одного мешканця та чисельності населення, що обслуговується. Обсяг споживання комунальної продукції по інших категоріях споживачів (промисловість, будівництво, установи і т.п.) встановлюють на підставі спеціальних розрахунків та договорів із споживачами.
При обчисленні потреби в комунальному обслуговуванні необхідно проаналізувати стан фактичного споживання продукції (послуг), вивчити фактори, що можуть вплинути на зростання або скорочення споживання.
На зміну попиту на комунальну продукцію (послуги) впливають такі фактори: зростання (скорочення) чисельності міського населення, його культурного рівня, зміна рівня добробуту мешканців, розвиток (занепад) житлового будівництва, зміна якості й культури обслуговування, приєднання (відключення) промислових та інших споживачів і т.п. Так, на зростання споживання води в містах впливає розвиток водопровідних та каналізаційних мереж, введення в експлуатацію нового житлового фонду, що обладнаний ваннами й душами, підвищення рівня міського благоустрою (поливання вулиць та зелених насаджень), приєднання нових споживачів та ін. На зміну потреби в перевезенні пасажирів у містах впливають такі чинники, як зростання (скорочення) чисельності населення, поява й розвиток нових промислових і житлових районів, зміна маршрутних схем, поява нових видів транспорту і т.п.
Одночасно з встановленням перспективної потреби у продукції (послугах) визначають шляхи задоволення цієї потреби, тобто обчислюють необхідні виробничі потужності. У разі необхідності проектують капітальні вкладення у розвиток виробничих потужностей, що забезпечать відповідне зростання споживання з урахуванням підвищення рівня використання наявної потужності комунальних підприємств.
Річна виробнича програма комунального підприємства встановлюється після узгодження розрахунків споживання й виробничих можливостей підприємства в наступному році. Встановленню виробничої програми передують уточнення попиту на продукцію (послуги) підприємства та можливого обсягу її реалізації і одночасно виконання розрахунків щодо використання виробничих потужностей та основних фондів, як діючих на початок розрахункового року, так і тих, що будуть реально введені в дію в розрахунковому році. При цьому мають бути враховані розроблені заходи щодо покращення якості обслуговування споживачів та підвищення ефективності виробництва.
Річна виробнича програма комунального підприємства розробляється у розрізі кварталів. У квартальних показниках відображається сезонна нерівномірність споживання комунальних послуг, враховуються календарні строки наміченого введення в дію нових потужностей, строки виконання капітального ремонту і т.п.
Виробнича програма комунального підприємства обчислюється по окремих виробничих підрозділах і на більш короткі відрізки часу (місяць, декада, доба, зміна). Це дозволяє довести показники виробничої програми до виконавців і забезпечити узгодження в часі роботи окремих виробничих підрозділів. Деталізація виробничої програми по підрозділах і строках залежить від характеру й розміру підприємства.
Виробнича потужність підприємства
Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції (послуг) за рік, виходячи з повного використання виробничих площ та обладнання, застосування передової технології і найбільш досконалої організації виробництва.
Виробничу потужність комунальних підприємств вимірюють величиною продукції (надання послуг), що випускається, в натуральних одиницях. Величину її визначають, помноживши продуктивність обладнання за годину на можливу кількість годин роботи цього обладнання протягом року.
Виробничу потужність обчислюють для окремих ланок (служб) підприємства, наприклад, виробнича потужність насосних станцій, очисних споруд, господарства мереж у водопроводі.
Виробнича потужність підприємства в цілому визначається виробничою потужністю його провідних ланок (служб). При цьому слід враховувати ліквідацію “вузьких місць”.
Обчислення величини виробничої потужності проводиться кожний рік і має важливе значення, оскільки визначає той максимальний випуск продукції, до якого підприємство має прагнути у своїй виробничій діяльності.
Обчислюючи виробничу потужність на плановий рік, комунальні підприємства враховують не тільки ті виробничі потужності, що мають на початок року, але і їх рух у плановому році (введення, списання з балансу). Іншими словами, обчислюють середньорічну потужність підприємства, що визначається як середньозважена за тривалістю перебування в господарстві величина потужності з урахуванням введення нових потужностей та вибуття частини наявних.
Величину середньорічної потужності (Пср) можна встановити за формулою
Пср = П + ( Пн х К1 ) : 12 - Пв х (12 - К2) : 12,
де П - потужність на початок планового року;
Пн - введення нових потужностей;
Пв - вибуття потужностей;
К1 та К2 - кількість місяців роботи потужності відповідно нової і тієї, що вибуває.
Комунальні підприємства при обчисленні виробничої потужності враховують діюче обладнання, те, що ремонтується, а також тимчасово недіюче за режимом роботи згідно з графіком споживання продукції. Окремо вирішується питання про резервне обладнання, характерне для комунальних підприємств з безперервною роботою, наприклад, водопроводів. Резервна потужність включається в роботу тільки у випадках аварій з обладнанням, а також при введенні тієї або іншої його частини з експлуатації для ремонту, якщо ремонт обладнання не може бути виконаний в період найменшого навантаження підприємства.
У розрахунках резервна потужність включається у встановлену, але не враховується при визначенні виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність підприємства в цілому визначається потужністю його провідних ланок. При цьому важливо, щоб виробничі можливості основних цехів і дільниць використовувались максимально. Тому у випадках диспропорцій потужностей провідних ланок мають бути розроблені й впроваджені заходи щодо інтенсифікації виробничих процесів, модернізації обладнання, встановлення нових агрегатів, розширення окремих споруд та ін.
Обчисливши виробничі потужності дільниць (служб) і підприємства в цілому, встановлюють виробничу програму на наступний період з урахуванням максимально можливого використання потужності та основних фондів підприємства. Далі обчислюють коефіцієнт використання виробничої потужності як співвідношення величини обсягу продукції, що передбачена виробничою програмою, і величини обчисленої виробничої потужності і намічають заходи, спрямовані на розширення використання виробничої потужності підприємства - в результаті збільшення часу використання обладнання або споруд (екстенсивний шлях) і підвищення інтенсивності використання основних фондів підприємства за одиницю часу (інтенсивний шлях).
Екстенсивний шлях використання основних фондів передбачає збільшення часу їх корисної роботи за рахунок таких заходів:
1) перегляду режиму роботи підприємства в цілому або окремих агрегатів для збільшення тривалості їх функціонування;
2) подовження міжремонтного періоду і скорочення терміну перебування основних фондів у ремонтах;
3) ліквідації різних простоїв з інших причин;
4) своєчасного усунення диспропорцій між окремими виробничими ланками споруд та виробничими дільницями.
Підвищення інтенсивності використання основних фондів за одиницю часу дає змогу значно збільшити випуск продукції (надання послуг).
На прискорення виробничих процесів і збільшення випуску продукції впливає модернізація обладнання, впровадження нової, більш продуктивної техніки. Так, для підприємств міського транспорту велике значення має підвищення експлуатаційної швидкості. Чим вища експлуатаційна швидкість, тим відносно менша потреба в рухомому складі, депо, майстернях, обслуговуючому персоналі, тим більше число пасажирів можна перевезти наявними транспортними засобами.
Пропускну спроможність пральних машин і виробничих площ пралень можна збільшити, якщо впровадити нову прогресивну технологію обробки білизни, механізацію трудомістких процесів, диспетчеризацію виробництва і т.п.
Такі комунальні підприємства, як водо-, тепло-, газопостачання можуть збільшити надання послуг (продукції) споживачам за рахунок зменшення втрат продукції у процесі її виробництва (витрати на власні потреби) та транспортування (течі в мережах).
Методика обчислення виробничої програми й виробничої потужності має свої особливості у кожній галузі комунального господарства. Нижче для порівняння наведено методики обчислення виробничої програми двох галузей - міського водопроводу і пральні.