Паралельні валюти
У деяких країнах, однак, золото й срібло також зверталися одночасно протягом тривалих періодів пліч-о-пліч, але при цьому їхня відносна цінність коливалася разом зі зміною умов. Така ситуація зложилася, наприклад, в Англії з 1663 по 1695 р., коли, нарешті, установивши декретом обмінний курс між золотими й срібними монетами із завищенням цінності золота, Англія ненавмисно встановила золотий стандарт (A.E.Feaveryear [16], p.142). Пізніше один учений з Ганноверу, де така система проіснувала до 1857 р., назвав одночасний обіг монет із двох металів без фіксованого обмінного курсу між ними системою паралельних валют (Parallelwahrung), щоб відрізнити її від биметаллизма (H.Grote [23]).
Спільний обіг золотих і срібних монет - це єдина коли-або широко, що використовувалася форма, паралельного обігу валют. Але ця система виявилася надзвичайно незручної по одній специфічній причині. Оскільки більшу частину часу рівне по вазі кількість золота бути більш ніж в 15 разів дорожче срібла, мабуть, його необхідно було використовувати для великих грошових одиниць, тоді як срібло - для більше дрібних монет, а мідь для дріб'язку. Але при змінах цінності монет з різного металу монети меншого достоїнства не могли становити постійної частки від великих. Іншими словами, золоті й срібні монети виступали як елементи різних грошових систем, причому одна із цих систем виявлялася позбавлених монет великого достоїнства, а інша - дрібного. (У Середні століття золоті монети, що випускалися великими торговельними республіками Італії, якийсь час широко використовувалися в міжнародній торгівлі й досить тривалий період містили постійна кількість золота; у той же час дрібні монети, в основному зі срібла, використовувані в місцевій роздрібній торгівлі, постійно страждали від прогресуючого знецінення.) Це робило проблемою будь-яке перерахування великих одиниць у дрібні й ніхто не був здатний, навіть заради власних інтересів, дотримуватися однієї рахункової одиниці.
За винятком окремих випадків з недавньої історії Південно-Східної Азії (G. Tullock [59], [60]; порівн.: В. Klein [35]), схоже, навряд чи найдеться багато прикладів конкурентного обігу валют, і пам'ять про паралельний обіг золотих і срібних монет нагородила цю систему досить поганою репутацією. Вона, проте, становить інтерес тим, що це єдиний важливий історичний епізод, коли виявилися деякі проблеми, що неминуче виникають при використанні конкурентних валют. Не остання по значимості серед них укладається в тім, що поняття кількості грошей якої-небудь країни або території при такій системі не має змісту, тому що складати кількості різних грошей в обігу можна тільки після того, як нам стала відома відносна цінність різних грошових одиниць.