ЕАСТ і формування європейського економічного простору
Крім ЄС у Європі існує Європейська асоціація вільної торгівлі (ЕАСТ). Вона виникла в 1960 р. на основі підписаної в Стокгольмі відповідної конвенції.
У цей час членами ЕАСТ є Австрія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція й Швейцарія. Договір ЕАСТ поширюється й на Ліхтенштейн, що складається в митній унії зі Швейцарією.
ЕАСТ являє собою зону вільної торгівлі. Причому режим вільного безмитного товарообігу в рамках ЕАСТ діє тільки відносно промислових товарів і не поширюється на сільськогосподарську продукцію.
На відміну від ЄС тут за кожною країною зберігається зовнішньоторговельна автономія й власні мита в торгівлі із третіми країнами, єдиного митного тарифу не існує. Раду, куди входять представники всіх країн-членів ЕАСТ, не є наднаціональним органом і може приймати рішення лише на основі одноголосності.
Існування двох інтеграційних угруповань у Європі не виключає процесу зближення й розвитку відносин між ними. Тенденція до взаємодії й співробітництва намітилася вже в 70-х роках. ДО 1977 р. утворилася зона вільної торгівлі промисловими товарами країн ЄС і ЕАСТ, у рамках якої ліквідувалися мита й зменшувалися нетарифні обмеження взаємної торгівлі.
В 1992 р. була підписана угода між країнами двох угруповань про створення єдиного європейського економічного простору. Відповідно до цієї угоди країни-члени ЕАСТ починаючи з 1993 р. включають у свої законодавства сотні правових актів ЄС, що стосується вільного рухи товарів, капіталів, послуг, а також політики в області конкуренції.