Кого не включають у категорію безробітних
Органами працевлаштування й статистикою розвинених капіталістичних країн не розглядаються як безробітні особи, що проживають у застійних районах, де немає й не передбачається вільних робочих місць. Якщо навіть люди, що проживають у цих районах, і вживали пошуки роботи, вони швидко разочаровывались. По-англійському вони так і називаються: «розчаровані працівники» (discouraged workers). Ці особи не входять навіть в економічно активне населення.
По-різному в країнах ставляться до таких категорій населення, що як уперше шукають роботу й вертаються на роботу після тривалої перерви. До першої групи ставиться насамперед молодь, до другого - жінки, що залишили роботу у зв'язку з народженням і вихованням малолітніх дітей.
Статистикою деяких країн вони включаються в поняття безробітних, в інших країнах виділяються в самостійні групи. Основний же масив безробітних - це особи, звільнені з підприємств і роботи, що мають стаж. У цю категорію в основному входять працівники, що втратили роботу внаслідок структурних змін в економіці й виробництві, закриття підприємств (установ), модернізації виробництва, переходу на нові види продукції й т.д. Серед них люди різної кваліфікації й професій, готові працювати по своїй спеціальності на інших підприємствах, пройти перепідготовку й підвищити свою кваліфікацію.
Вони-Те й становлять динамічний кістяк безробітних - джерело поповнення кваліфікованих, досвідчених кадрів, що вимагають мінімальної підготовки й перепідготовки для роботи на нових робочих місцях.
Розподіл непрацюючих людей працездатного віку на вимушено незайнят і безробітні є основою політики зайнятості, що передбачає розробку комплексу мер економічної, і соціальної допомоги непрацевлаштованим категоріям населення.