Недозайнятість (часткова зайнятість)
Це ще одна категорія, що вимагає особливої уваги у визначенні й проведенні політики зайнятості. Недозайнятість існує у двох формах: видимими й невидимої, іншими словами - кількісної і якісної.
Кількісна форма недозайнятості виражається в тривалості робочого часу, її змушеному скороченні в порівнянні з нормативної, якісний аспект - це низька заробітна плата, низька продуктивність праці, недовикористання професійно-кваліфікаційного рівня працівників і інших якісних аспектів використання робочої сили. Недозайнятість такого плану переводить проблеми зайнятості на рівень глобальних економічних проблем.