Обсяги виробництва й урожайність
Більше половини площі зайнято зерновими культурами. Виробництво зернових і зернобобових культур на планеті в 1994 р. досягло 1658 млн. т, у тому числі в Китаї - 403 млн., у США - 359 млн., в Індії - 227 млн., у Росії - 81,3 млн., у Франції - 57,1 млн., у Бразилії - 49,2 млн., у Канаді - 49 млн., в Аргентині - 24,9 млн. т. За останні 25 років виробництво зерна й зернобобових збільшилося у два рази. Значний ріст урожайності пшениці, кукурудзи й інших культур у розвинених і країнах, що розвиваються, відбувся в 60-е роки. Стрибок у розвитку сільськогосподарського виробництва, що одержав назву «зеленої революції», був викликав сукупністю заходів щодо селекції високоврожайних сортів рослин, меліорації, застосуванню добрив. До цього пізніше додалася й дія так званої «сірої революції» - усе більше широкого провадь і використання сільськогосподарської техніки. Можливості подальшого росту врожайності й збільшення виробництва не вичерпані. Але інтенсивний шлях розвитку сільського господарства відзиває необхідність значних витрат. На кожну додаткову харчову кілокалорію, одержувану в умовах інтенсивного сільського господарства, потрібно затратити приблизно 10 ккал для виробництва й доставки добрив, меліорації, роботи сільськогосподарських машин і т.д., що вимагає значних вкладень. Все це обмежує зростання сільськогосподарського виробництва за рахунок інтенсифікації.