Основні форми міжнародного виробничого співробітництва
Спільна координація виробництва й збуту на основі спеціалізації й кооперування, спільне володіння підприємствами (спільне підприємство), підрядне будівництво, науково-технічне співробітництво. Не завжди ці форми існують в «чистому» виді. Однак найбільше часто на практиці фірми організують спільні виробництва якої-небудь продукції або надання послуг виробничого характеру на основі міжгалузевої й внутрішньогалузевої спеціалізації, прибігаючи при цьому до створення спільних підприємств, у яких тісно сполучаються наукова, виробнича й торговельно-збутова діяльність.
Спільне виробництво на основі міжнародної спеціалізації, як правило, відображає досить високий рівень розвитку міжнародних інтеграційних процесів і зв'язків між фірмами різних країн.
Характерні ознаки виробничого співробітництва:
♦ долгосрочность, стабільність і регулярність економічних відносин між партнерами;
♦ наявність як безпосередніх суб'єктів виробничої кооперації промислових підприємств (фірм) з різних країн;
♦ закріплення в договірному порядку як головні об'єкти кооперації готових виробів, компонентів, інших часткових продуктів і відповідної технології;
♦ розподіл завдань у рамках погодженої програми, закріплення за партнерами виробничої спеціалізації виходячи з основних цілей угод між ними;
♦ зв'язок взаємних або однобічних поставок товарів між партнерами з реалізацією виробничих програм у рамках міжнародного співробітництва, а не з виконанням звичайних договорів купівлі-продажу.