Енциклопедія економіки

Інтеграція економічного життя у світі йде по многим усе більше множащимся напрямках:

♦ 
по-перше, інтернаціоналізація продуктивних чинностей за допомогою обміну засобами виробництва й технологічних знань, а також міжнародної спеціалізації й кооперації, що зв'язують господарські одиниці в цілісні виробничо-споживчі системи; за допомогою виробничого співробітництва, міжнародного переміщення виробничих ресурсів; за допомогою формування глобальної матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, що забезпечує здійснення міжнародного обміну;

♦ 
по-друге, прояв інтернаціоналізації за допомогою МРТ, про що говорилося раніше;

♦ 
по-третє, зростання масштабів і якісна зміна характеру традиційної міжнародної торгівлі упредметненими товарами, у чинність чого вона робить нині незмірно більший вплив на інтернаціоналізацію економічного життя, чим в 20– 30-е роки XX сторіччя. Головний фактор впливу міжнародної торгівлі на національні економіки - не стільки її випереджальний ріст (що дуже важливо), що відображає процес поглиблення МРТ, скільки її корінні якісні зрушення. Змінилися самі функції міжнародної торгівлі - від чисто комерційних по формулі короткострокових угод «товар - гроші» до коштів (багато в чому, якщо не в основному) безпосереднього обслуговування національних виробничих процесів, що зв'язує їх у єдиний виробничий механізм, що не знає національних границь. Важливо відзначити, що акцент у такому обслуговуванні зміщається від вихідних стадій (обробка й переробка сировини, матеріалів) до заключних стадій виробництва (оздоблювальні, складальні операції). Така зміна функцій знайшло відбиття в кардинальних змінах структури світової торгівлі;

♦ 
по-четверте, міжнародне переміщення фінансових і виробничих ресурсів, що забезпечує переплетення й взаємозалежність економічної діяльності в різних країнах. Таке переміщення відбувається у формі міжнародного кредиту або закордонних інвестицій;

♦ 
в-п'ятих, усе більше важливим напрямком міжнародного співробітництва стає сфера послуг, що розвивається швидше сфери матеріального виробництва. Усе більше активне включення послуг у міжнародну діяльність значно розширює область прояву інтернаціоналізації, поширюючи її на ту частину економічного життя, що донедавна була порівняно слабко залучена в міжнародне спілкування;

♦ 
в-шостих, швидко росте міжнародний обмін науково-технічними знаннями. Фронт світової науки й техніки стрімко розширюється. У сполученні з їхнім швидким розвитком це приводить до того, що нині жодна країна поодинці не в змозі вирішувати всі питання НТП і тим більше бути лідером на всіх його напрямках. Все це веде до інтенсивного процесу формування міжнародного інтелектуального поділу праці. Відбуваються міжнародна спеціалізація наукових і дослідно-конструкторських центрів, налагодження стійкої кооперації між ними;

♦ 
в-сьомих, усе більше зростають масштаби міжнародної міграції робочої сили, до якої починають підключатися як експортерів Росія й інші держави, що утворилися на території колишнього СРСР. Міжнародна міграція робочої сили - невід'ємна частина процесу інтернаціоналізації міжнародного економічного життя. Масове переміщення трудових ресурсів через національні границі стало можливим завдяки загальним процесам, що викликали інтернаціоналізацію й одночасно опирається на них;

♦ 
в-восьмих, одночасно зі зростаючою інтернаціоналізацією впливу виробництва й споживання на природне середовище росте потреба в міжнародному співробітництві, спрямованому на рішення глобальних проблем сучасності (охорона природного середовища, освоєння Світового океану, космосу, допомога голодуючому населенню країн, що розвиваються, і ін.). Рішення усе більше обостряющихся глобальних проблем, що ставлять людство на грань виживання, вимагає об'єднання зусиль всіх країн світового співтовариства.

Такі ті головні чинності, що цементують складові частини світового господарства в єдину систему, якісно перетворюючі її, що задають імпульси наростаючої чинності процесам трансформації національних господарств на інтеграційній основі.