Проблеми більших міст
Міграція процвітаючих жителів, а також процвітаючих виробничих підприємств у нові утворення (пригороди) приводить до того, що нові підприємства й нові житлові будинки будуються в приміському кільці, а не в містах-центрах. Разом з тим центри стають усе більше дорогими територіями. Висока щільність населення, обветшание будинків вимагає більших витрат на реконструкцію, керування, збирання вулиць, підтримка порядку й законності.
Існує пряма залежність між далекістю від міста-центра й рівнем доходів. Як правило, далі всіх від «ділової» частини міста живуть кваліфіковані робітники, технічний персонал і «білі комірці». Більша частина цих порівняно високооплачуваних людей працює в діловій частині міста - у банківських і фінансових фірмах, адвокатських і консультаційних конторах, рекламних агентствах. З іншого боку, багато видів виробництва, підприємства оптової й роздрібної торгівлі й служби сервісу, тобто галузі, яким потрібні «сині комірці» і менш кваліфіковані робітники, перемістилися в пригород. Результатом цього стає значна географічна розбіжність між робітниками місцями й робочою силою в пригородах і місті-центрі. Така розбіжність вимагає ефективної транспортної системи для забезпечення необхідних перехресних перевезень населення.
У найбільших містах миру відроджується інтерес до відновлення й розвитку систем суспільного транспорту - приміських залізниць, метро, автобусів, підвісних доріг і т.д. З огляду на прогнози росту чисельності приміського населення й можливість наступного подвоєння обсягу міського автомобільного руху через 20 років, багато проектувальників міст уважають актуальним пошук ефективних альтернатив автотранспорту. Це тим більше важливо, оскільки збільшення вкладень у будівництво доріг і швидкісних автострад найчастіше збільшує обсяг руху, ніж зменшує транспортні пробки. Середня швидкість руху по міських магістралях не тільки не підвищується, а навіть знижується. Крім того, передбачається, що розширення й поліпшення систем суспільного транспорту зможе принести істотні соціальні вигоди в наступних напрямках: створення життєздатні й оновлені міста-центра; поліпшення під'їзних колій до робочих місць у пригороді для малозабезпечених жителів міста-центра; можливість уникнути надзвичайно гострої проблеми забруднення навколишнього середовища, до якої може привести збільшення автомобільного транспорту.
Тут виникає інша важлива проблема більших міст - забруднення навколишнього середовища. Міста не мають монополію на проблему забруднення. Проте висока щільність населення й високий рівень промислової концентрації й використання автомобілів, що є відмітними ознаками міського життя, надзвичайно загострюють проблеми забруднення навколишнього середовища в містах.
Серйозність забруднення води й повітря, а також нагромадження твердих відходів одержує достатнє відбиття в різних офіційних документах ООН, інших міжнародних організацій і в пресі. Широко відомий той факт, що ріки й озера перетворюються в міські й промислові стічні канави. Більшість населення міст п'є воду сумнівної якості. Забруднення повітря сприяє виникненню рака легенів, емфіземи, пневмонії й інших захворювань. Рятування від твердих відходів (сміття) стає гострою проблемою для багатьох міст, тому що доступні для використання сміттєві смітники заповнені й городяни перешкоджають розміщенню смітників і сміттєспалювальних печей поблизу їхнього житла.
Можливі наслідки забруднення навколишнього середовища у віддаленій перспективі ще більш тривожні. Деякі вчені думають, що концентрація промисловості, людей, споруджень, бетону (цементу) - а саме це й становить основу міста - може привести до повітряного й теплового забруднення, достатньому, щоб викликати необоротні й потенційно катастрофічні зміни клімату Землі внаслідок так званого парникового ефекту.
Корінь проблеми забруднення навколишнього середовища найкраще представляються за допомогою методу сировинних балансів, що заснований на простій ідеї, що вага всіх ресурсів (палива, сировини, води й т.д.), використовуваних у виробничих процесах, в остаточному підсумку буде приблизно дорівнює ваги промислових відходів.
На щастя, екологічна система, або природа, має здатність до самовідтворення, завдяки якому вона може, до певного ступеня, поглинати й переробляти такі відходи. Однак обсяг промислових відходів має тенденцію перевершувати її абсорбуючу здатність. Чому це відбувається? Чому ми зіштовхуємося із проблемою забруднення навколишнього середовища? Причини різноманітні, але, мабуть, серед них є трохи головних.
Однієї із причин є ріст населення, його щільності. Екологічна система, що може вмістити 50 або 100 млн. чоловік, можливо, не витримає тиску 200 або 300 млн.
Таким чином, охорона й відтворення навколишнього середовища у зв'язку з розвитком процесів урбанізації являють собою одну зі сложнейших глобальних проблем, значення якої в єдиній системі керування сучасним соціально-економічним розвитком постійно зростає.
Підвищення темпів урбанізації у світі - явище неминуче. Якісні аспекти цього процесу залежать, природно, і від того, як будуть прийматися й виконуватися відповідні рішення. Але не тільки. При відомій складності всякого динамічного соціального процесу, а тим більше имеющего відношення до таких відкритих систем, як більші міста, представляється очевидним, що їхній ріст і перетворення дадуть найкращі результати, якщо в цьому процесі візьмуть участь усе без винятку держави миру.
При цьому облік економічних і екологічних аспектів в аналізі особливостей процесу урбанізації є загальною рисою, що характеризує підходи до цих проблем в усьому світі.