Продовольча проблема в країнах, що розвиваються
Забезпечення продовольством швидко зростаючого населення країн, що розвиваються, ставиться до числа найбільш невідкладних глобальних проблем сучасності. Рішення продовольчої проблеми країн, що розвиваються, пов'язане з подоланням їх економічної й науково-технічної відсталості й лежить на шляхах радикальних соціально-економічних перетворень, ліквідації відсталих форм землеволодіння й землекористування, підйому сільського господарства на основі впровадження передових наукових методів його ведення.
Незважаючи на те, що сільське господарство є провідною галуззю економіки більшості країн, що розвиваються, його без перебільшення можна назвати найбільш слабкою ланкою економічних структур цих країн. Використання відсталих агротехнічних методів, низький рівень продуктивності праці визначили таке положення, при якому один зайнятий у сільському господарстві в країнах, що розвиваються, ледь може прокормити себе й свою родину, у той час як один фермер у США забезпечує потреби 59, у Західній Європі - 19, а в Японії - майже 14 чоловік.
Ця проблема буде збільшуватися тим, що чисельність населення планети, за прогнозами вчених, до 2025 р. збільшиться - до 8,5 млрд. людина, 83% яких будуть проживати в країнах, що розвиваються. Однак питання про можливість задоволення потреб такої чисельності населення в продовольстві й інших сільськогосподарських товарах за рахунок наявних ресурсів при нинішньому рівні розвитку технології дотепер залишається відкритим, що часто підкреслювалося в доповіді Конференції ООН по навколишньому середовищу й розвитку, у спеціальній главі «Сприяння стійкому веденню сільського господарства й розвитку сільських районів».
У цій ситуації увага країн світового співтовариства, і насамперед розвиваються, а також СНД, повинне приділятися в першу чергу збереженню й нарощуванню потенціалу родючих сільськогосподарських земель і вдосконалюванню сільськогосподарського виробництва з метою підвищення його продуктивності, а також систем зберігання й розподілу продукції. У противному випадку погроза наростання голоду на планеті стає цілком реальною. Досить сказати, що згідно із прогнозами попит на продовольство у світі зросте до 2010 р. на 50% і в три рази - до 2050 р. Відповідно зросте, якщо не будуть вжиті серйозні заходи, і соціальна напруженість у географічних зонах, що характеризуються незадовільною продовольчою забезпеченістю, аж до появи районів голоду.