Продовольча проблема в Східній Європі й країнах СНД
Рівень виробництва продовольства в країнах Східної Європи, СНД і Прибалтійських країнах не відповідає їхнім реальним можливостям. Одна Росія, маючи великі території по обробленню різних землеробських культур і веденню тваринництва, має величезний потенціал не тільки для повного забезпечення необхідним продовольством свого населення, але й для надання допомоги іншим країнам. Однак у цей час країни СНД і прибалтійські країни виступають імпортерами продовольства. В 80-е роки щорічно СРСР закуповував зерна в середньому на 5 млрд. дол., що помітно впливало на ціни зерна на світових ринках. Після розпаду СРСР і формування нових держав ці країни змушені були, залазячи в борги, самі закуповувати зерно й продовольство, у результаті загальний обсяг витрат на ці мети в 1993 р. зріс до 8 млрд. дол.
Зі східноєвропейських країн більш-менш забезпечуються продовольством Угорщина (повністю), Чехія, Словаччина, а Болгарія, Польща, Румунія виступають стійкими імпортерами зерна й м'яса. До них приєдналася Монголія. В останнє десятиліття КНР припинила імпорт м'яса, рису й пшениці, повністю перейшла на самозабезпечення й стала експортувати продовольство. Норма харчування в КНР хоча й не відповідає повною мірою критеріям ВІЗ ООН, але вже не уступає в середньому східноєвропейським країнам, а по ряду показників (овочі, фрукти, свіжа риба) перевершує їх.
У Росії ж і інших країнах СНД непродумане проведення економічних реформ, довільні дії по руйнуванню багатьох колективних господарств без обліку специфіки, що зложилася в АПК, ставка на прискорений розвиток фермерських господарств без відповідного підкріплення їх матеріальними й фінансовими ресурсами й технологіями привели до того, що виробництво найважливіших видів сільськогосподарської продукції істотно скоротилося. Так, виробництво м'яса (промислове вироблення) в 1994 р. знизилося з 7,7 млн. до 6,8 млн. т, тваринного масла - з майже 732 тис. до 488 тис. т, пшениці - з 43,5 млн. до 32,1 млн. т, жита - з 9,2 млн. до 5,9 млн. т. Скоротилося виробництво молока, яєць, цукрової буряка й т.д. Тривало падіння сільськогосподарського виробництва в 1995 і 1996 р. Крім відзначених вище причин однієї із проблем, що впливають на звуження продовольчого забезпечення населення, є проблема збереження продукції, її переробки, зберігання, розвитку сучасної інфраструктури й т.д. Багато хто із цих завдань аналогічні тим, які існують у країнах, що розвиваються.