Товарна структура російського експорту
Структурні зміни, що відбулися в російській економіці за роки перебудови, не могли не відбитися на структурі зовнішньої торгівлі. Так, частка машинобудівної продукції у внутрішнім промисловому виробництві скоротилася з 30 до 17%, легкої промисловості - з 12 до 2%; у той же час частка продукції паливно-енергетичного комплексу зросла з 11 до приблизно 33%. У зв'язку із цими процесами в товарній структурі експорту країни частка сировини й напівфабрикатів збільшилася з 84% в 1992 р. до майже 90% в окремі роки в період до 1998 р., а частка готових виробів скоротилася із про 16 до 10%, що було обумовлено насамперед неконкурентоспроможністю більшості видів готових виробів, а також важким фінансовим становищем російських підприємств.
Економічна криза, пов'язаний з розпадом Радянського Союзу, розривши більшої частини коопераційних зв'язків між підприємствами колишніх союзних республік, втрата ринків збуту в країнах, що раніше входили в СЭВ (у них поставлялося 3/4 обсягу експортованого встаткування), - все це привело до скорочення експорту машинотехнической продукції, частка якої в 1993 р. упала до 6,5%. Правда, починаючи з 1995 р. машинобудівний комплекс країни став розширювати свої поставки на зовнішній ринок: експорт машинотехнической продукції, включаючи військову техніку й озброєння, послідовно збільшувався й в 1998 р. склав 11,3% (однак це було непорівнянно із загальносвітовим рівнем - близько 40%).
У російському експорті, як і раніше, домінували енергоносії: нафта, нафтопродукти, природний газ, кам'яне вугілля; вони були визначальною позицією в товарній групі «Мінеральні продукти». В 1996-1997 р. на їхню частку доводилося майже 48% товарної структури експорту, в 1998 р. через різке зниження світових цін ця частка скоротилася й склала 42,3%.