Викопні ресурси Росії
По обсязі розвіданих запасів мінеральної сировини Росія займає провідне місце у світі, маючи розвинену мінерально-сировинну базу. У Росії відкрите й розвідано близько 20 тис. родовищ корисних копалин. У середині 90-х років валова потенційна вартість розвіданих балансових запасів основних видів корисних копалин Росії оцінювалася в 29 трлн. дол., а прогнозний потенціал - в 140 трлн. дол.
Росія має у своєму розпорядженні самими великими у світі розвіданими запасами природного газу, найбільшими у світі запасами нафти, кам'яного вугілля, золота, алмазів, платины й інших корисних копалин.
Із загального обсягу корисних копалин, що добуваються у світі, у Росії витягає: апатитів - 55%, природного газу - 28, алмазів - 26, нікелю - 22, калійних солей - 16, залізної руди - 14, кольорових і рідких металів - 13, нафти й кам'яного вугілля - 12%.
Частка Росії у світових запасах газу становить 35,4%, і вони сконцентровані в окремих регіонах і великих родовищах (в основному на Півночі), що створює сприятливі умови для їхнього видобутку й транспортування по трубопроводах. Потенційні ресурси природного газу в Росії на початок 90-х років оцінювалися в 21 трлн. м3, а розвідані – становили 48 трлн. м3. В 1995 р. у Росії було добуто 618 млрд. м3 газу, або більше третини світового видобутку. Основним регіоном, що забезпечує 80% видобутку, є північ Тюменської області в Західному Сибірі.
В 1991 р. по видобутку нафти (461 трлн. т) Росія посідала перше місце у світі. В 1995 р. було добуто 312 млн. т. У цей час початкові запаси родовищ нафти, що перебувають у розробці, вироблені майже на 50%.
Росія має самими великими у світі ймовірними ресурсами кам'яного вугілля - 5,3 трлн. т, або 30% світових. Розвідані запаси вугілля в Росії оцінюються в 202 млрд. т (12% світових), і вона посідає третє місце у світі після США (445 млрд. т) і Китаю (272 млрд. т). Частка розвіданих запасів високоякісних коксівних вугіль і антрациту становить 12% від загальних запасів кам'яного вугілля. В 90-е роки видобуток вугілля в Росії значно скоротилася, і в 1996 р. вона склала 247 млн. т.
Росія є однієї із провідних країн миру по видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів. Так, прогнозні ресурси золота в Росії оцінюються в 150 тис. т, і по розвіданих родовищах (близько 5 тис. т) Росія посідає друге місце у світі після ПАР і значно перевершує Канаду й Австралію. Забезпеченість Росії розвіданими запасами золота становить близько 30 років.
Наприкінці 70-х років СРСР добував 280 т золота в рік і був на другому місці у світі (10% світового видобутку) після ПАР. Після відділення Середньої Азії й Вірменії, що щорічно добували 70-75 т золота, Росію перевершили США й Австралія. В 1992 р. у Росії було зроблено 146,1 т золота, в 1993 р. - 149,5, в 1994 р. - 142,6 т. В 1995 р. було добуто 122,2 т золота, на підприємствах кольорової металургії попутно виплавлено 5,6 т і з лома й відходів - 4,1 т. Усього в 1995 р. у Росії зроблено 142,6 т золота.
З 1992 р. через різке скорочення обсягу геолого-розвідницьких робіт видобуток не компенсується приростом запасів. Забезпеченість видобутку розвіданими запасами россыпного золота становить 8-9 років. Відповідно до програми Правительства РФ до 2005 р. видобуток золота в Росії може збільшитися на 70-75 т (у випадку додаткового залучення вітчизняного й іноземного капіталу). По оцінці, для виконання програми потрібно 4-5 млрд. дол.
Росія має у своєму розпорядженні великі родовища алмазів і по їхньому видобутку посідає друге місце у світі після ПАР. Запаси алмазів оцінюються в 5 трлн. дол. Річний обсяг світового видобутку алмазів оцінюється в 100 млн. карат, з них на частку Росії доводиться 20-25%. Росія - єдина країна миру, що здійснює видобуток, переробку й експорт алмазної сировини й діамантів.
В 1994-1995 р. виробництво платины в Росії знизилося майже на 30% у зв'язку зі скороченням видобутку нікелю й міді (платина - побічний продукт розробки родовищ мідно-нікелевих сульфідних руд і їхньої переробки). Росія посідає друге місце у світі (після ПАР) по виробництву металів платинової групи. Щорічний обсяг виробництва платины й платиноидов у Росії становить 130-140 т, а обсяг експорту рівняється 37 т у рік. На світовому ринку роль платины як дорогоцінного металу й сировини для високотехнологічних галузей буде зростати.
Створені в 80-е роки інфраструктура й виробничі потужності по видобутку нафти, газу, вугілля, залізної руди, кольорових металів, алмазів, агрохімічної сировини поки ще забезпечують потреби економіки Росії й дозволяють експортувати значну частину сировини.
По питомому показнику забезпеченості активними запасами (відношення запасів до поточного річного видобутку), розробка яких економічно доцільна за критеріями світового ринку, Росія по основних видах мінеральної сировини помітно уступає деяким країнам. Тільки по газі, золоту, сріблу й алмазам цей показник вище загальносвітового. По багатьом видам мінеральної сировини забезпеченість становить більше 25 років, а по свинці, цинку, сурмі й россыпному золоту - менш 20 років.
У Росії відсутні відповідним вимогам сучасної промисловості розвідані запаси марганцевих, хромових, цирконієвих руд, а також високоякісних каолінів, бариту, слюди-мусковіту. Потреба промисловості Росії в марганці, хромі, ртуті, сурмі, титані майже повністю забезпечується поставками із країн СНД.
У цей час Росія значно уступає промислово розвиненим країнам по кількості споживаних мінеральних ресурсів або продуктів їхньої первинної переробки на душу населення. Так, на початку 90-х років на душу населення в РФ доводилося: вугілля - 2,5 т (США - 3,5 т, ФРН - 6,2 т), алюмінію - 10 кг (США - 15,5 кг, ФРН - 26 кг), міді - 4,6 кг (США - 7,3 кг, ФРН - 13,7 кг), фосфорних добрив - 16 кг (США - 157 кг, ФРН - 122 кг).
У цей час добувна промисловість Росії забезпечує більшу частину валютних надходжень РФ, але у випадку орієнтації на інтеграцію у світову економіку за допомогою розвитку сировинних галузей і експорту сировини Росія може перетворитися в сировинний придаток промислово розвинених країн миру.