Європейський банк реконструкціїй розвитку (ЕБРР)
Представники 42 країн підписали в травні 1990 р. в Елисейском палаці в Парижу офіційний акт про установу Європейського банку реконструкції й розвитку для Східної Європи. Його хресним батьком уважають президента Франції Ф. Миттерана, що запропонував створити ЕБРР у своєму виступі в Європарламенті 25 жовтня 1989 р.
Засновниками банку стали дві міжнародні організації - Комісія європейських співтовариств і Європейський інвестиційний банк (ЕИБ), а також 34 країни, у тому числі всі країни, що входять у ЄС, в ЕАСТ, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, а також США, Канада, Японія, Австралія, , Нова Зеландія, Туреччина, Кіпр і Мальта. З тих пор до числа засновників приєдналася ціла група держав.
Первісний капітал банку склав 12 млрд. дол. Найбільша частка (51%) при його підставі доводилася на західноєвропейський внесок - 12 країн ЄС і Європейський інвестиційний банк (ЕИБ), 10% - внесок США, східноєвропейські країни - 7,451% капіталу банку, 10,7% склав внесок країн ЕАСТ і інших держав Західної Європи, що не входять у ЄС, 8,5% - внесок Японії, 3,4 - внесок Канади, 2,95% - інших країн-учасниць банку.
Ціль ЕБРР - здійснювати фінансову допомогу новим державам Євразії й Східної Європи в проведенні економічних реформ, зокрема у фінансуванні «програм Приватизації» і заохочення «приватної ініціативи» і «духу підприємництва». Однак реальне функціонування банку почалося тільки в 1993 р. За 1994-1997 р. певна технічна допомога була надана ряду країн, але ясно, що можливості банку обмежені й скільки-небудь істотного фінансового впливу його на учасників СНД, прибалтійські країни й Східну Європу очікувати нереально. Проте його значення для зазначених країн не слід недооцінювати.
Діяльність цього банку була б більше ефективної, якби його керівництво перейшло на форми співробітництва з новими державами безпосередньо на рівні самих банківських організацій, наприклад за допомогою навчання їхнього персоналу сучасним методам роботи банків у розвинених країнах ринкової економіки або в нових індустріальних країнах, у яких вони діють із високою ефективністю.